Головна стратегічна мета Кремля — заблокувати та повністю припинити військову й фінансову підтримку України з боку Європи, використовуючи Балтійський регіон як інструмент тиску. Про це йдеться в аналітичному матеріалі генерал-майора запасу ЗСУ Миколи Зенцева для «Укрінформу».
Концепція «балтійської пастки» та подвійна пастка статті 5
Росія розглядає Балтію не як окремий театр воєнних дій, а як важіль для зміни ходу війни проти України. Створюючи штучний безпековий шок у регіоні, Москва прагне змусити європейські країни перенаправити ресурси на власний захист, залишивши Україну без підтримки. Ключовим елементом цієї стратегії є випробування на міцність статті 5 Північноатлантичного договору, яка не гарантує автоматичної військової відповіді, а передбачає консультації та досягнення консенсусу. Кремль сподівається скористатися цією правовою невизначеністю та історичними прецедентами, коли НАТО не застосовувало статтю 5 навіть у разі загроз для Туреччини.
Асиметрія сил і гібридні загрози
Оборона Балтії базується на регулярних арміях Естонії, Латвії та Литви (разом близько 48 тис. осіб), підсилених підрозділами НАТО. Росія, зі свого боку, реформує Ленінградський військовий округ, створює нові корпуси та зберігає потужний військовий анклав у Калінінграді. Для гібридної дестабілізації Кремлю достатньо 70–100 тисяч сил швидкого реагування, ССО та приватних військових компаній, а також масового застосування БПЛА та диверсій на підводних кабелях і в енергосистемах.
«Синхронізація-2027» — сценарій багатофронтової кризи
У експертному середовищі термін «Синхронізація-2027» позначає можливість одночасної ескалації у Балтії, на Близькому Сході та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні протягом 2–6 місяців. Такий сценарій може критично перевантажити Захід, позбавивши його можливості ефективно реагувати на кількох фронтах. За прогнозами, найбільший ризик такого розвитку подій припадає на 2026–2027 роки, а сигналом готовності РФ до силового сценарію стане нова хвиля мобілізації восени.
Впровадження українського досвіду та роль ШІ
НАТО відповідає на гібридні загрози скороченням циклу реагування — від виявлення до знищення цілі — завдяки оборонним ШІ-платформам, зокрема українській Delta та системам Brave1. Український досвід створення «сенсорного кордону» та протидії роям БПЛА стає ключовим для стійкості східного флангу Альянсу.
«Балтійська пастка» – це спроба зламати стратегічну логіку війни через підрив політичної єдності Заходу та перекриття ресурсних потоків для України. Перемога України на полі бою та технологічне переозброєння НАТО на балтійському напрямку є єдиною цілісною системою стримування, яка здатна нівелювати плани Кремля щодо відкриття шлюзу можливостей для розгортання «другого фронту» та повторного удару по Києву», — підсумовує Микола Зенцев.
*Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства.