Українські удари по російських складах, зокрема маркетплейсів, стали помітною тенденцією останніх місяців, проте їхній реальний вплив на економіку Росії залишається предметом дискусій. Як зазначає автор матеріалу на Obozrevatel, порівнювати цю стратегію з російськими ударами по українських складах некоректно, оскільки пріоритети атак і масштаби втрат суттєво відрізняються.
Росія протягом кількох років завдавала ударів по українських складах, однак ці об’єкти були для неї другорядними цілями. Натомість зараз удари по російських логістичних центрах стали для України пріоритетом, що призвело до значного зростання втрат у відповідній галузі. Аналогічна ситуація спостерігалася і з портами, де основні збитки виникали не лише від руйнувань, а й від зупинки експорту.
Водночас, як підкреслює автор, прямий економічний ефект від ударів по російських складах є обмеженим. Втрати оцінюються приблизно у 0,3% ВВП Росії навіть у найгіршому сценарії. Російська влада компенсує збитки через Центральний банк, фактично прискорюючи емісію грошей. "Коли друкуєш трильйони, чи має значення, що потрібно додатково надрукувати мільярди?" — риторично запитує автор.
"Війна — це дуже дорого. І гроші у скарбниці закінчилися. Щоб фінансувати війну, потрібно руйнувати основу фінансової стабільності. І процес уже пішов. І буде йти і без наших ударів по маркетплейсам. Які, якщо й прискорюють його, то в межах похибки."
Однак є й інший вимір — психологічний. Українські удари можуть впливати на настрої росіян, що вже призводить до відтоку капіталу, зниження інвестицій та погіршення економічних очікувань. Проте визначити, наскільки саме атаки на склади сприяють цим процесам, складно.
Автор наголошує, що для України важливо, аби удари по російських об’єктах були частиною продуманої стратегії, а не лише емоційною відповіддю. "Російські удари виглядають як емоційна реакція. А це завжди програшна стратегія. Але тут важливо, щоб наші удари були продуманою стратегією, а не яскравою ідеєю для позитивних емоцій виборців", — підсумовує він.