Військовий аналітик Олександр Мусієнко в ефірі 24 Каналу розповів про виклики, які стоятимуть перед новим військовим керівництвом України незалежно від кадрових перестановок.
За словами Мусієнка, майбутнє командування має готуватися до кількох сценаріїв розвитку війни. До другої половини осені Україна може посилити тиск на Росію і змусити її перейти до реальних переговорів про припинення вогню, але водночас війна може продовжитися й у зимовій кампанії. Кожен із цих варіантів вимагатиме різних рішень, ресурсів і підготовки військ.
Військовий аналітик підкреслив, що одним із головних завдань стане поєднання технологічного розвитку з потребами фронту. Українські підрозділи вже широко застосовують дрони та наземні роботизовані комплекси, зокрема у Третьому армійському корпусі. Водночас повністю відмовитися від піхоти поки що неможливо, тому нові технології мають зменшити навантаження на солдатів і ризики під час виконання найнебезпечніших завдань. "Треба використати технологічний прогрес на користь Сил оборони України, щоб захистити піхотинця, зменшити його застосування, особливо під час ротацій, утримати фронт і завдавати ворогу максимальних втрат", – наголосив Мусієнко.
Крім того, командуванню доведеться одночасно не допустити прориву оборони, стримувати російське просування та не давати ворогу виснажувати українські підрозділи. Ці завдання залишаються актуальними незалежно від кадрових рішень.
Другим напрямком має стати посилення ударів по військових об'єктах у Росії та продовження морської блокади. Це питання тісно пов’язане з мобілізацією, яка залишається складною для суспільства, але без достатньої кількості людей, техніки та засобів ураження реалізувати нову стратегію неможливо. "Це чутливе питання для суспільства, але його не можна уникнути, доки триває війна. Не можна від цієї теми сховатися", – підкреслив Мусієнко.
Він також наголосив на потребі досягти хоча б наближеної рівності в засобах ураження, зокрема в ракетах. Україна потребує власних ракет, зокрема балістичних, щоб системно завдавати ударів по російських аеродромах, військових об'єктах і підприємствах оборонної промисловості. "Мені хотілося б симетричності хоча б в ударах по ворожих об'єктах. Для цього нам потрібні ракети. Незалежно від того, хто буде головнокомандувачем, начальником Генштабу чи міністром оборони, кожен підтвердить, що це зараз одне з найважливіших завдань", – пояснив військовий аналітик.
Безпілотники вже добре показали себе під час атак на російські нафтопереробні заводи, особливо на установки переробки нафти. Для ураження інших захищених і віддалених цілей потрібні потужніші засоби, які Україна зможе запускати з наземних установок. Отримавши достатню кількість різних типів ракет, Сили оборони зможуть використовувати їх асиметрично та нав'язувати Росії власні умови, незважаючи на перевагу ворога в території, населенні й ресурсах.
Незалежно від кадрових змін, новому військовому керівництву доведеться працювати в умовах важких боїв на кількох напрямках. Російські війська тиснуть поблизу Костянтинівки, на Покровському, Олександрівському, Гуляйпільському та Куп'янському напрямках, а також намагаються просунутися на Харківщині й Сумщині під виглядом створення так званої буферної зони.
"Завдань насправді багато. Є над чим працювати, щоб посилюватися та змінювати наші підходи", – зазначив Мусієнко.
Він також наголосив на важливості технологічної трансформації війська. Дрони вже виконують значну частину завдань на полі бою та допомагають зменшувати ризики для піхоти, але їхнє використання потрібно ще краще інтегрувати з обороною, ударами по ворогу та діями інших підрозділів. "Дрони йдуть попереду. Мені здається, що зараз це вже аксіома для всіх", – додав військовий аналітик.
Обговорення можливих кадрових призначень не повинно відволікати від бойових завдань, адже російська армія не змінила своїх планів і продовжує наступальні дії. Війську потрібно зберігати керованість, не допустити проривів і зосередитися на зірванні задумів противника та реалізації власної стратегії.