Ірландське головування в Раді ЄС висловило сподівання на досягнення прогресу у діалозі між Україною та Угорщиною щодо прав національних меншин, що є умовою для подальшого відкриття переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.
Як повідомив представник ірландського головування Бірн, наразі тривають контакти з українськими та угорськими колегами. За його словами, між Україною та Угорщиною існує двостороння домовленість про ухвалення Україною закону щодо національних меншин. Бірн зазначив, що консультації між Києвом і Будапештом з цього питання вже відбулися, а робота над законодавчими змінами триває.
Він підкреслив, що очікує ухвалення відповідних змін до законодавства до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань, яке заплановане на 13 жовтня. За словами Бірна, це питання є пріоритетним для ірландського головування, і над ним активно працювали останні тижні.
«Я дуже сподіваюся, що це станеться до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань – це те, над чим ми дуже наполегливо працювали протягом останніх тижнів», – заявив Бірн.
Відкриття переговорних кластерів є ключовим етапом у процедурі вступу до ЄС. Однак Угорщина вже тривалий час блокує цей процес, посилаючись на нібито обмеження прав угорської меншини на Закарпатті, зокрема у сферах освіти та використання мови. Попри це, Україна у червні відкрила Кластер 1 («Основи»), а згодом – Кластер 6 («Зовнішні відносини»), і продовжує консультації з європейськими партнерами та роботу над законодавчими змінами відповідно до рекомендацій Єврокомісії.
Позиція ірландського головування полягає у підтримці поступу країн-кандидатів на основі проведених реформ. Єврокомісія вважає, що Україна виконала всі вимоги для відкриття шести кластерів, однак рішення ухвалюється лише за одностайної згоди всіх країн-членів ЄС.
Україна прагне завершити процес вступу до ЄС якнайшвидше, розраховуючи на інтеграцію вже у 2027 році, дотримуючись при цьому всіх правил та методології розширення.