Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ініціював слухання у справі про зникнення десяти українських дітей у Криму, які перебували під опікою держави на момент окупації півострова у 2014 році. Про це повідомила під час засідання уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, представляючи позицію уряду України.

За її словами, справа стосується не лише долі конкретних дітей, а й відображає масштабну системну практику ідеологічної обробки та стирання української ідентичності серед дітей, яку підтримує держава-відповідач. Сокоренко закликала Суд зобов'язати Росію розкрити інформацію про особи, правовий статус і місцеперебування дітей, забезпечити їх повернення в Україну та співпрацювати з українською владою і міжнародними структурами.

Заяву до ЄСПЛ подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти неповнолітніх, які народилися у 2009–2013 роках і на момент окупації Криму були віком від одного до п’яти років. У 2014 році вони перебували у дитячих закладах під опікою української держави. За даними Спілки, після встановлення російського контролю над Кримом понад чотири тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами РФ. Росія відмовилася передати цих дітей Україні, а щодо деяких розпочала процедури усиновлення.

Українська Гельсінська спілка стверджує, що російська влада залишила десятьох дітей у відповідних установах, приховала інформацію про їхнє місцеперебування та внесла їх до російських систем усиновлення чи передачі у прийомні сім’ї. Деяких із них, імовірно, вже усиновили. З 2014 року інформації про місцеперебування дітей немає, що заявник кваліфікує як насильницьке зникнення.

У заяві йдеться про можливе порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини (право на свободу та особисту недоторканність) і статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя). На думку заявника, довільна зміна громадянства та розміщення даних дітей на сайтах з усиновлення порушили їхню соціальну ідентичність як громадян України.

«Доля цих десятьох дітей є проявом уже засудженої Судом масштабної системної практики ідеологічної обробки українських дітей і стирання їхньої української ідентичності, яку цілеспрямовано підтримує держава-відповідач», — заявила Маргарита Сокоренко.

Заяву до ЄСПЛ подали у січні 2023 року. У березні 2025 року Суд повідомив про неї уряд Росії та запропонував відповісти на конкретні запитання, а в березні 2026 року поставив сторонам додаткові питання. Українська Гельсінська спілка, уряд України та кілька неурядових організацій подали свої письмові позиції, тоді як російський уряд не надав жодних зауважень. Після публічного слухання судді перейдуть до закритих нарад, а рішення щодо прийнятності та суті справи буде оголошене пізніше.

ЄСПЛ залишається єдиним міжнародним судом, який нині розглядає заяви про серйозні порушення прав людини, вчинені Росією в Україні з 2014 року.