На Волині суд визнав винним військовозобов’язаного, який відмовився з’явитися до територіального центру комплектування за повісткою, посилаючись на релігійні переконання. Чоловік пояснив, що готовий виконувати обов’язки перед державою без застосування зброї, однак суд розцінив його дії як ухилення від мобілізації.

За матеріалами справи, чоловік перебував на військовому обліку та у червні 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби у підрозділах забезпечення, логістики, зв’язку, охорони та інших тилових структурах. Йому повідомили про необхідність з’явитися для подальшої мобілізації, але у визначений час він не прийшов.

У суді чоловік частково визнав вину. Він наголосив, що не погоджується брати до рук зброю через релігійні переконання, відмовився отримувати повістку після проходження ВЛК, але заявив про готовність служити без застосування зброї. Також обвинувачений стверджував, що рішення ВЛК було прийнято з порушеннями, оскільки, на його думку, не врахували всі діагнози, однак оскаржувати його не став. Він підкреслював, що не мав наміру ухилятися від обов’язку перед державою, а допомагав переселенцям і брав участь у відновленні пошкодженого житла.

Захист просив врахувати, що чоловік раніше не був судимий, має позитивну характеристику, є членом церкви та дійсно допомагає переселенцям. Адвокат наголошував, що неявка за повісткою була зумовлена релігійними переконаннями, які не дозволяють користуватися зброєю, а також готовністю проходити альтернативну службу.

Суд вивчив матеріали кримінального провадження, документи ТЦК, висновок ВЛК, військовий квиток, акт про відмову від отримання повістки та свідчення очевидців. Вони підтвердили, що чоловік був військовозобов’язаним, пройшов ВЛК і був визнаний придатним до служби, але після отримання повістки не з’явився у визначений час. Лікар, який очолював ВЛК, зазначив, що всі захворювання були враховані, а порядок оскарження рішення роз’яснили. Працівники ТЦК підтвердили факт вручення повістки, відмову від її отримання та попередження про кримінальну відповідальність.

Суд дійшов висновку, що чоловік винен, оскільки не з’явився за повісткою, був визнаний придатним до служби і не мав права на відстрочку. Суд підкреслив, що під час мобілізації релігійні переконання не дають права відмовитися від призову, а під час служби військовослужбовця можуть залучати до завдань, не пов’язаних із застосуванням зброї.

При призначенні покарання суд врахував, що чоловік раніше не судимий, має позитивну характеристику, виховує трьох неповнолітніх дітей, не працює та має проблеми зі здоров’ям. Також взяли до уваги його допомогу переселенцям і участь у відновленні житла у Харкові.

У результаті чоловіка визнали винним за ст. 336 Кримінального кодексу України та призначили три роки позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік. Протягом цього часу він має перебувати на обліку в органі пробації, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за кордон без погодження та працевлаштуватися.