Колишній мер російського міста Бєлгород Костянтин Полєжаєв загинув під час війни проти України. Про це повідомили російські засоби масової інформації, зокрема Telegram-канал Mash, а також родичі загиблого.
За їхніми даними, Полєжаєв був ліквідований під час бойових дій. За інформацією різних джерел, він служив у білгородському підрозділі «БАРС» або у 1-му ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку. Одні джерела стверджують, що він загинув внаслідок удару безпілотника на території Бєлгородської області, інші — що це сталося поза межами області. Повідомляється, що після поранення його не вдалося врятувати. Де і коли саме він загинув, наразі невідомо.
Полєжаєв був мером Бєлгорода у 2015—2019 роках, після чого став заступником губернатора Бєлгородської області з питань житлово-комунального господарства. Зокрема, він відповідав за відновлення Шебекіного та Нової Таволжанки після обстрілів, але через неякісні роботи влітку 2023 року його відправили у відставку.
У серпні 2024 року Полєжаєв підписав контракт на участь у бойових діях, а в жовтні стало відомо, що його звільнили з-під варти на час виконання цього контракту. Раніше ексчиновника засудили до п’яти років позбавлення волі у колонії суворого режиму та штрафу у розмірі 36 мільйонів рублів за відмивання бюджетних коштів разом із спільниками через місцеві фонди та центри. За іншими даними, йшлося про хабарі на суму 18 мільйонів рублів, і Полєжаєв визнав свою провину. За даними слідства, він отримав від керівника будівельної компанії автомобілі Porsche Panamera і Range Rover загальною вартістю близько 18 мільйонів рублів (приблизно 200 тисяч доларів) за сприяння у держконтрактах. Ще до оголошення вироку він підписав контракт із Міноборони РФ, після чого провадження щодо нього зупинили за клопотанням командира військової частини. На суді Полєжаєв заявив, що «готовий пожертвувати життям».
Деякі опозиційні джерела стверджували, що він служив лише формально і перебував удома з сім’єю.
Нагадаємо, Кремль активно просуває ветеранів війни проти України у владу: за даними Financial Times, близько 50 учасників бойових дій можуть увійти до нового складу Держдуми після парламентських виборів як частину «нової еліти», що має посилити підтримку війни та залишатися під контролем влади.

