9 серпня міністр закордонних справ Туреччини запропонував Росії запровадити мораторій на удари по цивільних суднах у Чорному морі, до ініціативи приєдналася й Україна. Однак, як пише автор статті на Obozrevatel, російське керівництво не відреагувало на пропозицію, оскільки Володимир Путін готувався до військових навчань на Далекому Сході та був зайнятий питаннями флоту.

Вже 12 серпня Україна провела комбінований удар по порту Новоросійськ, уразивши три головні зернові термінали, через які проходить 75% російського експорту зерна морем. Також постраждав нафтовий термінал Шесхаріс, а фрегат "Адмірал Макаров" отримав пошкодження втретє за час війни. У відповідь Путін пригрозив затримувати західні судна, а Росія продовжила обстріли портів Одеси та дунайських портів України.

Автор зазначає, що станом на початок 2026 року близько 30% бойового складу Чорноморського флоту РФ було потоплено або серйозно пошкоджено, і флот фактично втратив вплив на ситуацію в морі. Однак, незважаючи на успіхи українських атак, Україна не може повністю захистити власні порти та судна, що призводить до зупинки експорту зерна. "Росіяни задоволені вже тим, що сусідська корова теж здохла. Але Україна вистоїть — її корова схудне, але не загине, на відміну від Росії", — йдеться у статті.

Зміни у війні на морі та наслідки для експорту

Під час масованого удару по Новоросійську фрегати "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен" були виведені з ладу щонайменше на рік, як повідомляє "Кримський вітер". Автор підкреслює, що війна на морі змінила характер: тепер навіть панування на морі не гарантує безпеки власних портів. Україна може змусити російський флот ховатися, але не здатна повністю захистити свої порти від атак дронів.

Росія, попри участь у зерновій ініціативі 2022–2023 років, у 2024 році різко посилила атаки на українські порти, особливо після відставки міністра оборони України Федорова. На думку автора, це сталося через особисту образу Путіна та зміну політичної ситуації в Україні — відставка Федорова, відмова Ілона Маска зустрічатися із Зеленським, відмова Дональда Трампа продавати "Петріоти" та політична нестабільність у Києві.

"З відставкою Федорова фортуна стала відвертатися від України, переможні очікування змінилися побоюваннями щодо найважчої зими та мобілізації сотень тисяч гарматного м'яса в Росії. У мене теж оптимізму поменшало..."

Паливна криза в Росії та перспективи осені

На тлі військових подій у Росії розгортається паливна криза: на 19 серпня бензиновий дефіцит охопив уже 56 регіонів. Причинами стали необхідність ремонту НПЗ, удари по нафтовій інфраструктурі з боку України та неефективність імпорту пального. Перші танкери з індійським бензином прибули до Мурманська ще 5 серпня, але вони залишаються нерозвантаженими через високу ціну — 100–111 рублів за літр, що значно дорожче за біржові ціни в Петербурзі.

Автор іронічно зазначає, що імпортерам не варто зневірятися — восени ціни на бензин зростуть настільки, що попит на імпортне паливо лише зросте. Проблеми аграріїв із низькими цінами на зерно та високими на пальне можуть змусити навіть російську владу погодитися на морський мораторій.

Редакція Obozrevatel наголошує, що думка автора може не збігатися з позицією редакції.