Попри дію санкцій Євросоюзу та заборону мовлення, російський телеканал RT і пов’язані з ним ресурси залишаються доступними для європейської аудиторії. Станом на серпень 2026 року в ЄС призупинено діяльність та ліцензії 27 медіа, які підтримує Кремль, зокрема Russia Today та його дочірніх структур. Санкції продовжені до 31 липня 2027 року, але російський пропагандистський контент продовжує поширюватися через дзеркальні сайти, Telegram-канали, локальні медіа та інші платформи.

Як працюють обхідні схеми

У Німеччині, за даними Correctiv, у лютому 2026 року було виявлено понад 20 дзеркальних доменів RT DE, які залишалися доступними через основних інтернет-провайдерів і легко знаходилися через звичайний пошук. У червні новий акаунт RT у соцмережі X зібрав близько 6 мільйонів переглядів за перші п’ять днів. Однак ці показники свідчать лише про збереження доступності контенту, а не про його вплив на переконання аудиторії.

Експертка з протидії дезінформації Ірина Субота в ефірі Громадського радіо пояснила, що після обмеження прямого мовлення російська пропаганда дедалі більше використовує непрямі та децентралізовані способи поширення — через мережі сайтів, дзеркала, Telegram і локальні ресурси. За її словами, це вже не просто вплив окремого бренду RT, а циркуляція прокремлівського контенту через цілу екосистему посередників.

Проблеми з блокуванням у Telegram і на сайтах

Субота розповіла, що досліджувала доступність офіційних сайтів RT у країнах ЄС. У Франції та Бельгії, наприклад, доступ до сайтів залежав від конкретного інтернет-провайдера: через одного сайт був відкритий, через іншого — заблокований згідно із санкціями. Аналогічна ситуація спостерігається і в Telegram. За її словами, у 2025 році Telegram підтвердив блокування частини каналів, які підпадають під санкції ЄС, але з 27 підсанкційних ресурсів хоча б один канал був заблокований лише у 16 випадках.

«Якщо ми заблокуємо один Telegram-канал, то це не убезпечить поширення контенту як такого на платформі загалом», — наголосила Ірина Субота.

Ще одним способом обходу санкцій є створення дзеркальних сайтів, які копіюють оригінальні російські ресурси, але працюють під іншими доменами. Дослідження RT Франс показало, що, окрім різної доступності офіційних сайтів, існує велика кількість дзеркал, які мають ідентичний контент, але різні адреси. Це дозволяє обходити локальні обмеження, зокрема у пошукових системах.

Роль мережі «Правда» та багаторівневе поширення

Окрему увагу експертка приділила мережі новинних сайтів «Правда», яку досліджували разом із колегами з Грузії та Молдови. За її словами, ця мережа не створює власного контенту, а передруковує матеріали з російських пропагандистських джерел, у тому числі підсанкційних. В естонському сегменті мережі дослідники виявили матеріали RT, «Спутник», НТВ та «Царьград».

Мережа «Правда» також виконує функцію мовної адаптації: від 85% до 100% першоджерел мережі є російськомовними, а самі сайти перекладають і поширюють цей контент відповідною мовою для кожної країни. За словами Суботи, поширення відбувається у кілька етапів: спочатку контент з’являється у Telegram, потім його перекладають і адаптують, а далі підхоплюють місцеві ресурси — проросійські, праворадикальні чи конспірологічні.

Реакція та контроль за санкціями

Субота підкреслила, що санкції стосуються не лише самих російських медіа, а й будь-якого перепоширення їхнього контенту. Європейські країни працюють над посиленням контролю за виконанням санкцій, зокрема на рівні інтернет-провайдерів. Як приклад, у Франції організації на кшталт Комітету Дідро займаються впровадженням механізмів імплементації санкцій у національному інформаційному просторі. Завдяки їхній діяльності вдалося припинити трансляцію підсанкційного RT через супутникове телебачення після введення санкцій.