Україна офіційно підтвердила свою незалежність лише 1 грудня 1991 року, коли понад 90% громадян на референдумі підтримали цей крок. Як повідомляє 24 Канал, це сталося після трьох місяців дипломатичної невизначеності та внутрішньої трансформації країни.
Захід побоювався незалежної України з ядерною зброєю
Після проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року Захід не поспішав визнавати Україну. Адміністрація Джорджа Буша-старшого, а також лідери Великої Британії та Франції, розглядали розпад СРСР як потенційну катастрофу, а не перемогу демократії. Особливий страх викликала наявність на території України третього за потужністю у світі ядерного арсеналу, зокрема міжконтинентальних ракет SS-18 Satan. Британські медіа називали Україну "небезпечним уламком імперії", а західні політики вимагали від Михайла Горбачова зберегти хоча б мінімальний контроль над ядерною зброєю.
Рішення Верховної Ради про незалежність сприймалося на Заході як емоційний крок еліти після провалу путчу в Москві. Американські юристи вказували на те, що парламент, який ухвалив Акт, був обраний ще за радянських часів і складався переважно з комуністів. Тому міжнародне визнання стало можливим лише після проведення всеукраїнського референдуму, який і був призначений на 1 грудня.
99 днів дипломатичного карантину та внутрішньої роботи
Ці три місяці стали часом жорсткої дипломатичної ізоляції: жодна впливова країна світу не визнавала Україну до результатів референдуму. Водночас у самій країні тривала активна агітація. Якщо захід і центр були готові голосувати за незалежність з ідеологічних причин, то схід і південь потребували економічних аргументів. Осінь 1991 року супроводжувалася економічним колапсом, і саме тоді колишні комуністи разом із дисидентами переконували людей у вигодах самостійності, наводячи розрахунки щодо вугілля, сталі та зерна.
Важливою була і психологічна підготовка: десятиліття радянської пропаганди створили страх перед самостійністю. Пауза між проголошенням і референдумом дозволила суспільству усвідомити незворотність змін. Леонід Кравчук у цей період уникав конфліктів із Москвою та Вашингтоном, посилаючись на необхідність дочекатися волевиявлення народу.
"Демократична процедура стала ідеальним щитом проти імперського тиску."
Організація референдуму та міжнародне визнання
Провести загальнонаціональне голосування для майже 38 мільйонів виборців у розваленій державі було надскладним завданням. Потрібно було створити виборчі комісії, надрукувати бюлетені попри дефіцит паперу, забезпечити прозорість процесу для міжнародних спостерігачів. Американські представники Гельсінської комісії відзначали високий рівень організації, незважаючи на загальний хаос у колишньому СРСР.
Коли 1 грудня 1991 року понад 90% українців сказали "Так" незалежності, це стало беззаперечним сигналом для світу. Вже наступного дня Польща і Канада офіційно визнали Україну, а згодом і інші країни. За даними 24 Каналу, саме референдум став тим страховим тросом, який остаточно закріпив українську державність на політичній карті світу.