Колишній голова наглядової ради Sense Bank Микола Гладишенко заявив, що увага до одного банку у скандалі з транзакціями на 150 мільйонів гривень є вибірковою, і закликав перевіряти всі установи, які брали участь у фінансових операціях. Про це він розповів в інтерв’ю, коментуючи обставини розслідувань НАБУ та САП щодо легалізації коштів для внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

За словами Гладишенка, він сплатив сім мільйонів гривень застави у визначений судом термін, однак сам процес був складним через небажання банків проводити такі платежі. Він зазначив, що навіть за наявності всіх необхідних документів банки часто відмовляються здійснювати операції, що, на його думку, може свідчити про «ручне регулювання» та створення перешкод для реалізації судових рішень.

«Якщо родичі, друзі чи будь-хто інший хоче внести заставу, має всі документи, які підтверджують легальність походження коштів, а банк усе одно відмовляється проводити платіж – це вже створює прямі перешкоди для реалізації рішення суду», — наголосив Гладишенко.

Він також розповів про процедуру свого призначення до наглядової ради Sense Bank, підкресливши, що конкурс був відкритим, тривав кілька місяців і передбачав погодження з Національним банком. Гладишенко спростував твердження про «швидке» формування ради, назвавши їх маніпуляцією, яка створила негативний інформаційний фон для банку та регулятора.

Говорячи про оприлюднені записи розмов у справі «Мідас», Гладишенко зазначив, що не був учасником цих розмов і не може коментувати їхню достовірність. Він також пояснив, що після появи скандалу тимчасово самоусунувся від виконання повноважень, щоб забезпечити неупередженість перевірок.

Щодо рішення наглядового комітету НБУ про невідповідність вимогам незалежності, Гладишенко заявив про намір оскаржити його, вказавши на порушення процедури розгляду та відсутність можливості висловити свою позицію.

Гладишенко підкреслив, що розслідувана транзакція стосувалася кількох банків, тому перевірка має охоплювати весь ланцюг операцій, а не концентруватися лише на Sense Bank. Він висловив припущення, що акцентування уваги на одній установі може бути ознакою цілеспрямованого інформаційного тиску.