Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року культура читання в Україні зазнала суттєвих змін. Українці не лише почали більше читати українською мовою, а й змінили свої літературні вподобання, що відображає нові реалії та національну ідентичність.

Згідно з дослідженням агенції Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги, частка українців, які читають щоденно, зросла з 8% у 2020 році до 17% у 2023-му. Водночас 54% опитаних у 2023 році заявили, що принципово читають лише українською мовою, тоді як у 2020 році таких було 22%. Після набуття чинності з 1 січня 2024 року закону про заборону друку, розповсюдження та ввезення книг мовою держави-агресора, цей показник зріс до 75%, свідчить аналіз Info Sapiens за грудень 2024 року.

Видавництво "КСД" підтверджує, що міф про зниження інтересу до читання в Україні не відповідає дійсності. Продавці-консультанти Юлія Білявська та Марина Вдовиченко зазначають, що український книжковий ринок розширюється, а війна дала поштовх до розвитку української літератури. Найбільшим попитом користується література для молодих дорослих (Young Adult), зокрема художня література, романтика, фентезі, детективи та психологічні трилери. "Спочатку був застій, але потім український ринок почав розширюватися. Раніше такого не було. Війна дала поштовх до розвитку нашої літератури", — розповіли експертки.

Вони також відзначають, що українська мова та національна ідентичність стали ключовими факторами у виборі книжок. Багато українців свідомо перейшли на читання державною мовою, що стимулювало збільшення кількості українських видань і швидший переклад зарубіжної літератури. За словами Юлії та Марини, українська література переживає розквіт, а письменники все частіше торкаються тем війни, ідентичності, ментального здоров’я та соціальних проблем.

Продавець-консультант "Книгарні Є" Світлана Кондратюк відзначає, що після початку війни зміни на книжковому ринку стали помітними. Типовий покупець — люди віком від 18 до 40 років. Найпопулярніші жанри — фентезі, сучасна художня література, психологія, романтика та нон-фікшн. До 2022 року багато читачів обирали російськомовні книги через їхню доступність і нижчу ціну, сьогодні ж переважає свідомий вибір україномовних видань. "Якщо ти читаєш романтику — ти не розумний" — один із міфів, який пані Світлана хотіла б розвіяти. Вона наголошує, що читання легких жанрів часто допомагає відволіктися від реальності, і це цілком нормально.

У бібліотеках ситуація дещо інша. Працівники Вінницької міської бібліотеки №13 повідомляють, що попит на бібліотеки залишається скромним, а відвідувачами переважно є люди похилого віку та школярі. Фонди бібліотек містять багато застарілих видань, зокрема російською мовою, що потребує оновлення та фінансування. Водночас бібліотеки поступово розширюють україномовні колекції і проводять заходи на підтримку сучасної української літератури.

Загалом книжкова індустрія України зазнала структурних змін: з’явилося більше друкарень, видавництва розширили україномовні каталоги, а книгарні відводять більше місця сучасним українським виданням. Тематика творів змістилася у бік питань ідентичності, війни, пам’яті та відбудови. Автори часто мають досвід журналістів, військових чи медиків, що додає автентичності їхнім творам.

Таким чином, читання в Україні стало не лише способом розваги, а й інструментом збереження культури, національної пам’яті та розуміння сучасного суспільства. Війна прискорила перехід до україномовної літератури і створила більший попит на українських авторів, що свідчить про глибоку культурну трансформацію.