Британський журнал The Spectator, найстаріше політичне видання країни, зазнав критики за систематичне поширення ісламофобії, йдеться в масштабному звіті Центру моніторингу медіа (Centre for Media Monitoring, CMM).

Звіт, оприлюднений минулого тижня, проаналізував 3733 статті про іслам і мусульман, опубліковані в The Spectator за останні вісім років. За висновками CMM, понад половина цих матеріалів містила упереджене висвітлення, що формує образ мусульман як «проблемної групи» та заперечує існування ісламофобії. Видання регулярно зображує мусульман як виняткових, загрозливих і навіть агресивних, які нібито підривають британське суспільство зсередини.

У статтях The Spectator реакції мусульман на расистські образи називають «ніжними почуттями» та «зайвим хвилюванням». Зокрема, у публікаціях панікують через «організований іслам» та зростання мусульманського населення, яке описують як «потенційних вбивць, що захоплюють суспільство». Навіть саме існування мусульман у Великій Британії подається як «отруйна іноземна присутність». Один із колоністів пише, що «іслам має риси, які роблять його унікально неприйнятним для сучасної світської держави», інший закликає «подумати двічі перед схваленням мечетей».

Звіт також наголошує, що The Spectator підтримує ширші праві політичні погляди. Колишній політичний редактор журналу Пітер Оборн у передмові до звіту зазначає, що видання поступово реабілітувало репутацію антиімміграційного політика Еноха Пауела, називаючи його «одним із найбільших консервативних впливів країни». Окрім того, журнал публікує матеріали, які позитивно оцінюють таких фігур, як Томмі Робінсон, описуючи його як «приємного, інтелігентного, швидкого, красномовного, добре обізнаного і ввічливого».

Попри радикальні погляди, The Spectator зберігає статус впливового видання, а його літня вечірка є популярним заходом серед політиків від Лейбористської та Консервативної партій, журналістів і представників правих рухів. Це свідчить про те, що ісламофобські наративи, які поширює журнал, не викликають значного осуду серед британської політичної еліти.

Авторка колонки Несрін Малик підкреслює, що тексти в The Spectator часто є «погано написаними, слабко аргументованими», більше схожими на контент таблоїдів чи правих медіа, що експлуатують страх і параною. Вона вказує на те, що такий підхід не сприяє розвитку консервативної ідеології, а лише посилює ворожнечу в суспільстві.

Звіт і публікації в The Spectator створюють ворожий клімат не лише для мусульман, а й для всіх, кого вважають «загрозою» для країни. Водночас це відображає ширшу кризу британської інтелектуальної спільноти, яка, за словами Малик, «стала малою», дозволяючи поширюватися расизму під виглядом високоякісної журналістики.