Рибальська спільнота в затоці Ілья-Гранде на південному сході Бразилії змінила ставлення до чорноперих акул, які раніше вважалися здобиччю, а тепер стали об’єктом охорони.

Науковці виявили, що в бухті Піраквара-де-Фора часто перебувають десятки вагітних чорноперих акул, що спричинило початок заходів із захисту цієї території. За даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), акули є однією з найбільш загрожених груп хребетних, понад третина видів перебуває під ризиком зникнення через перелов, деградацію середовища і зміну клімату.

Бразилія є найбільшим споживачем м’яса акул у світі. Узбережжя країни є домом для багатьох видів акул, включно з тими, що перебувають під загрозою, тому їх захист має значення для світового океанського збереження. Ключовим є виявлення місць розмноження, таких як бухта Піраквара-де-Фора, повідомляють експерти з проєкту «Акули затоки Ілья-Гранде» Бразильського інституту охорони природи.

«Раніше ми їх ловили і їли», — розповіла 35-річна лідерка місцевої спільноти Марлена Фернанда до Насіменто Мартінс. Вона додала, що природоохоронці пояснили, чому цього робити більше не слід — задля збереження самих тварин.

Акули розмножуються повільно і мають мало потомства, що робить їх особливо вразливими. «Місця розмноження є фундаментальними для виживання виду в Атлантичному регіоні», — заявив Леонардо Мітрано Невес, керівник наукової частини проєкту.

Нещодавно команда Невеса встановила підводне обладнання з камерами у різних частинах бухти, залишаючи їх на годину разом із приманкою для акул. Отримані відео й знімки з дронів будуть проаналізовані в лабораторії для подальшого просування заходів із захисту.

Проєкт зосереджений не лише на чорноперих акулах, а й на піщаних тигрових та молотоголових акулах. Також планується розпочати екологічне навчання у школах, щоб місцеві жителі сприймали акул як частину природної спадщини регіону.

У Бразилії заборонено цілеспрямований вилов акул, але не захищені види можуть потрапляти у вилов випадково і продаватися, часто під узагальненою назвою «касаньо». Загрожені види підлягають захисту і мають бути відпущені, якщо їх спіймали.

Координатор проєкту в затоці Ілья-Гранде Хосе Труда Палассо повідомив, що робота з переконання місцевих відмовитись від споживання м’яса акул дає результати. Під час зустрічей із населенням вони розповідають про важливість акул для екосистеми океану і про ризики для здоров’я від вживання м’яса.

Дослідження показують, що акули, як верхівкові хижаки, накопичують у крові і тканинах високі рівні важких металів — арсену, ртуті, свинцю. У 2024 році в деяких бразильських гострохвостих акулах виявили сліди кокаїну.

«Ми сподіваємося, що все більше людей зрозуміють, що касаньо — це акула, а м’ясо акул є токсичним, окрім того, що ці тварини перебувають під загрозою зникнення», — сказав Палассо.

Місцеві жителі іноді бачать акул із низьких лісистих гір над піщаними скелями, що межують з океаном. З часом спостереження за акулами з берега, човнів і під водою може стати додатковим джерелом доходу завдяки екотуризму, додав Палассо.

Мартінс, яка рибалить і продає лід на пляжі, вважає, що екотуризм допоможе громаді. «Ми — віддалена спільнота з обмеженими ресурсами. Тож усе, що допоможе зберегти наше село, — це добре», — сказала вона.

Рейналдо Діас да Роша з тієї ж спільноти зазначив, що його батько вже раніше радив не полювати на акул, але проєкт посилив розуміння важливості їх збереження. «Ми передаємо цю інформацію племінникам, туристам, які приїжджають відкривати це місце і насолоджуватися нашими пляжами, і наголошуємо, що те, що ми називаємо касаньо, не слід їсти».