Станом на квітень 2026 року в Україні у шахрайських кол-центрах могли працювати майже 60 тисяч осіб, повідомляє «Українська правда» з посиланням на анонімного керівника одного з таких офісів. За його словами, після 1 серпня всі ці офіси були закриті через масові обшуки з боку правоохоронців.

Основу персоналу складала молодь віком від 18 до 25 років, хоча через нестачу кадрів на роботу брали навіть 16-річних. За оцінками співрозмовників видання в одній із спецслужб, на початку серпня 2026 року в Україні діяло щонайменше 2 тисячі таких офісів. У Нацполіції повідомили, що до кінця серпня провели понад 500 обшуків і оголосили підозри 28 особам, але точну кількість закритих кол-центрів не назвали.

За словами керівника офісу на ім'я Степан, у кожному кол-центрі могло працювати до 200 людей — оператори, так звані «клоузери», технічні спеціалісти, HR, бухгалтери, фінансисти, служба безпеки та рекламники. Схема роботи виглядала так: оператор телефонував жертві, представлявся співробітником ФСБ чи банку, повідомляв про нібито спробу оформити кредит. Якщо людина погоджувалася говорити далі, її передавали «клоузеру», який видавав себе за старшого слідчого чи представника Центробанку. Жертву переконували зняти гроші або взяти кредит і переказати кошти на спеціальні реквізити. Далі гроші переводили у криптовалюту, завозили в Україну й обмінювали на готівку для зарплат і прибутку організаторів.

«Оператор першої лінії отримував зарплату від 600 доларів, а з бонусами — не менше тисячі. Ефективні працівники заробляли 2–3 тисячі доларів, а керівники — до 10 тисяч на місяць», — розповів адвокат і колишній співробітник кіберполіції Андрій Галич.

Водночас високі доходи не гарантували стабільності: у періоди простою частина працівників залишалася без грошей і не могла сплачувати оренду житла. Лише одиниці відкладали зароблене або інвестували у нерухомість.

Після початку повномасштабної війни мережа таких офісів швидко зросла. Якщо раніше основною ціллю був російський ринок, то через війну та посилення захисту платежів частка роботи з РФ знизилася до 20%. Близько 80% шахрайських операцій нині спрямовані на країни Заходу. Українські офіси почали працювати й з європейськими ринками, зокрема Польщею та Чехією.

Операція «Карфаген» та реакція влади

НАБУ і САП провели операцію «Карфаген» проти організованої злочинної групи, до якої, за версією слідства, були причетні співробітники Офісу Генерального прокурора. Їх підозрюють у систематичному отриманні хабарів за невтручання у роботу шахрайських кол-центрів і легалізації доходів. 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві — заступнику керівника департаменту Офісу Генпрокурора — у вигляді тримання під вартою із заставою 120 млн грн. Серед фігурантів справи також згадуються Даниїл Сліпчук і президент ФК «Харків» Богдан Бойко, але їхня вина має бути доведена в суді.

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає від 5 до 10 років ув'язнення для працівників шахрайських кол-центрів, якщо буде доведено, що вони усвідомлювали незаконність своєї діяльності. Для організаторів покарання може сягати 15 років із конфіскацією майна.

Експерт Гліб Вишлінський зазначає, що такі кол-центри створюють високооплачувані робочі місця, але не платять податків і сприяють корупції, оскільки чиновники та правоохоронці можуть отримувати гроші за «кришування» нелегального бізнесу. Проблема вже набула міжнародного масштабу: жертвами шахраїв стають громадяни країн ЄС, і європейські лідери вимагають від України припинити діяльність таких офісів.