Наприкінці 2028 року NASA планує запустити місію Space Reactor-1 (SR-1) Freedom — перший космічний апарат, що використає ядерний поділ для польоту до Марса. За даними SpaceDaily, головна мета місії — випробувати технології, які можуть забезпечити енергопостачання майбутніх пілотованих польотів у Сонячній системі.
SR-1 Freedom розрахований на запуск у рідкісне астрономічне вікно, коли орбіти Землі та Марса ідеально вирівнюються — це відбувається раз на 26 місяців. Будь-яка затримка означатиме перенесення старту на понад два роки. Апарат не призначений для посадки на Марс: він пролетить повз планету, скине науковий модуль і продовжить політ для перевірки надійності реактора.
На відміну від звичних радіоізотопних термоелектричних генераторів, які використовують марсоходи, SR-1 матиме повноцінний ядерний реактор закритого циклу Брайтона на низькозбагаченому урані. Він генеруватиме 20 кіловатів електроенергії — цього достатньо для автономної роботи у глибокому космосі. Подібні реактори раніше використовували лише на навколоземній орбіті, але не для міжпланетних польотів.
Енергія реактора перетворюватиметься на електрику, яка живитиме іонний двигун на ефекті Холла. Такий двигун не забезпечує потужного старту, тому для запуску SR-1 використають хімічну ракету, а іонна установка працюватиме вже у космосі, забезпечуючи тривалий рух апарата.
Щоб встигнути до 2028 року, NASA використає модуль Power and Propulsion Element (PPE), спочатку розроблений для місячної станції Gateway. Це дозволить поєднати 48-кіловатну сонячну систему з 20-кіловатним ядерним реактором, але потребує додаткового захисту від тепла та радіації, зокрема встановлення масивного тіньового щита для захисту електроніки.
З міркувань безпеки реактор не запускатимуть на Землі чи під час виведення на орбіту — його активують не раніше ніж через 48 годин після старту, коли апарат буде на безпечній відстані від планети. Під час наближення до Марса SR-1 скине модуль SkyFall із трьома невеликими гелікоптерами — нащадками дрона Ingenuity. Вони шукатимуть підповерхневий водяний лід, важливий для майбутніх місій.
«Дрони отримають камери, георадари та датчики вітру для пошуку підповерхневого водяного льоду, який обов’язково знадобиться для майбутніх пілотованих місій», — зазначає SpaceDaily.
Раніше в регіоні Кідонія на Марсі дослідники помітили можливу «берегову лінію» біля загадкових гір, що знову привернуло увагу до питання давніх поселень біля води.