Археологи виявили 18 давньоєгипетських гробниць неподалік середземноморського узбережжя в Маріна-ель-Аламейні, знайшовши серед похоронних предметів 24 золоті язики, повідомляє Міністерство туризму та старожитностей Єгипту.

Гробниці належать до птолемеївського (322–30 рр. до н.е.) або римського періоду (30 р. до н.е. – 395 р. н.е.) і розташовані приблизно за 100 кілометрів на захід від Олександрії. Під час розкопок було виявлено одинадцять поховань, викопаних глибоко в землю, та сім — ближче до поверхні.

У похоронних камерах археологи знайшли людські останки, жертовний вівтар і велику гранітну труну довжиною 2,5 метра, кришка якої була закрита. Зараз останки всередині досліджуються, а наявність муміфікації поки не підтверджена. Ці знахідки доповнюють розуміння культурного злиття єгипетських, грецьких і римських традицій у Маріна-ель-Аламейні.

Найцікавішою знахідкою стала колекція з 24 золотих язиків, які, ймовірно, вкладали в роти померлих. За віруваннями стародавніх єгиптян, золото було тілом богів, а золоті язики допомагали померлим говорити в загробному житті, особливо під час суду Осіріса. Археолог Хешам Хуссейн пояснив: "Золоті язики — це добре задокументована особливість деяких поховань, що належать до птолемеївського та римського періодів в Єгипті. Їх зазвичай трактують як символічні похоронні амулети, призначені для того, щоб померлий міг говорити в загробному житті".

Серед інших артефактів виявлено предмет із зображенням Ока Гора — символу захисту, а також жертовний вівтар із основою, схожою на єгипетські фальшиві двері, які символізували зв’язок між світом живих і мертвих. Хуссейн зазначив: "Фіктивні двері — один із найдавніших і найбільш впізнаваних елементів давньоєгипетської похоронної архітектури. У традиційних єгипетських віруваннях вона символізувала зв’язок між світами живих і мертвих, через який померлий міг духовно отримувати підношення, що їх приносили живі".

Однак археологи ставляться до цієї інтерпретації з обережністю. Кшиштоф Якубяк із Варшавського університету припустив, що вівтар може бути незавершеним і потребує додаткового вивчення. Також не всі артефакти ідентифіковані однозначно: археолог Аттіліо Мастрочінке зазначив, що один із предметів, опублікованих міністерством, може більше нагадувати колосся пшениці, символ родючості, поширений у грецькій і римській культурах.

Серед знахідок також була неповна статуя Афродіти — грецької богині кохання та краси, що свідчить про вплив грецької культури в регіоні за часів Птолемеїв. Директорка Польсько-єгипетської археологічної місії Дорота Дзержбицька підкреслила, що ці відкриття демонструють культурне різноманіття Маріна-ель-Аламейна, де єгипетські та греко-римські традиції поєднувалися як у повсякденному житті, так і в похоронних обрядах.