Пагорб у вигляді зрізаного конуса з трьома витягнутими валами, розташований за 70 кілометрів від Дніпра на березі річки Вовчої, вже багато років викликає суперечки серед науковців і місцевих краєзнавців.
З висоти пташиного польоту об’єкт нагадує гігантського павука або краба: центральне заглиблення оточене звивистими "променями", які орієнтовані на схід, захід і південь. Офіційна академічна версія пов’язує появу Мавринського майдану з господарською діяльністю XVII–XVIII століть. За цим поясненням, на місці пагорба колись був давній курган, який розкопували для видобутку селітри. Виймання ґрунту та формування насипів утворили характерні бічні "промені".
Існує також археоастрономічна гіпотеза, що розглядає Мавринський майдан як давній календар або обсерваторію. Орієнтація валів має чітку симетрію: під час весняного рівнодення сонце заходить точно в один із прорізів між насипами, що свідчить про можливе обрядове чи астрономічне призначення споруди.
Деякі краєзнавці припускають, що майдан може бути храмом-обсерваторією віком близько 8600 років. У такому разі він належить до найдавніших земляних споруд на планеті і міг бути пов’язаний із прадавньою культурою Аратти.
Історичні джерела також пов’язують цей об’єкт із добою Запорозької Січі. За даними історика Дмитра Яворницького, козаки використовували наявні кургани як сторожові та спостережні пункти для контролю пересування татарських загонів, пристосовуючи давні насипи під власні оборонні потреби.