Чоловіка, який у жовтні 2023 року відмовився отримувати повістку та не прибув до збірного пункту для відправлення до військової частини, спочатку визнали винним у ухиленні від мобілізації та засудили до трьох років позбавлення волі.
За матеріалами справи, прокуратура висунула обвинувачення за статтею 336 Кримінального кодексу. Суд першої інстанції визнав чоловіка винним, а апеляційний суд залишив це рішення без змін, посилаючись на те, що у 2023 році він перебував на військовому обліку та був придатним до служби. Апеляція наголошувала, що формулювання "знятий з військового обліку" не означає "виключений з військового обліку".
Захист наполягав, що ще у 1999 році військово-лікарська комісія визнала чоловіка повністю непридатним до військової служби за станом здоров’я, а в документах було зазначено, що його "знято з військового обліку".
Верховний Суд не погодився з попередніми рішеннями. Він пояснив, що наприкінці 1990-х років законодавство використовувало іншу термінологію: тоді формулювання "знятий з військового обліку" застосовували до осіб, визнаних повністю непридатними до служби, що фактично означало виключення з обліку. Пізніше з’явився термін "виключений з військового обліку", але підзаконні акти ще довго містили стару термінологію.
Суд наголосив, що важлива не назва у документах, а юридична суть рішення. Також Верховний Суд звернув увагу, що можливість повторного медичного огляду для таких осіб з’явилася лише у 2024 році, а події справи відбувалися раніше, тому оцінювати їх слід за нормами того часу.
Відтак Верховний Суд закрив кримінальне провадження через відсутність у діях чоловіка складу кримінального правопорушення. За даними Судово-юридичної газети, це рішення підтверджує, що визнання повної непридатності до служби виключає відповідальність за ухилення від мобілізації.
Раніше Верховний Суд також закривав справу про ухилення від мобілізації, якщо чоловік мав рішення окружного адміністративного суду про скасування придатності до військової служби за висновком військово-лікарської комісії.