Знамениті інфлюенсери отримують до одного мільйона фунтів стерлінгів за просування дезодоранту Wild у соціальних мережах, повідомляє BBC News.

Компанія Wild, співзасновником якої є Чарлі Боуз-Лайон, використовує маркетинг за допомогою впливових осіб як ключовий елемент свого успіху. Бренд, який минулого року придбала компанія Unilever, залучає до рекламних кампаній таких відомих персон, як Стейсі Соломон, Емма Радукану та Моллі-Ме Хейг. За словами Боуз-Лайона, на співпрацю з Радукану компанія витратила мільйони фунтів, а на кампанії з Соломон і Хейг — сотні тисяч.

За даними засновниці агентства One Twelve Agency Ганни Кемпбелл, бренди віддають перевагу інфлюенсерам замість традиційної реклами, оскільки вони справді впливають на аудиторію. "Вони створили спільноти, які їм довіряють, і стара істина 'люди купують у людей' залишається актуальною. Молодь менше реагує на традиційні медіа, але активно слідкує за улюбленими інфлюенсерами", — пояснює вона.

Wild має команду з понад 20 спеціалістів, які працюють виключно з інфлюенсерами. Щорічний бюджет компанії на цей напрям становить близько £10 млн, і наступного року він може подвоїтися через пошук нових амбасадорів бренду. Боуз-Лайон зазначає, що гонорари інфлюенсерів варіюються від £100 тисяч до кількох мільйонів, залежно від рівня знаменитості та тривалості кампанії. Наприклад, британська тенісистка Емма Радукану, яка є поточним амбасадором Wild, отримала близько £1 млн за рік співпраці, що включало зйомки в Нью-Йорку, численні пости та сторіз в Instagram, а також створення власного аромату дезодоранту.

За словами Боуз-Лайона, для знаменитостей гроші не є головним мотивом, важливішим є відповідність бренду їхнім цінностям. "Коли я кажу, що інфлюенсери отримують £2 тисячі за один пост, люди дивуються, не кажучи вже про тих, хто заробляє £50 тисяч за один пост", — додає він.

Кеті Гауелл, директорка маркетингового агентства Rethink Social, підкреслює, що платна реклама не обов’язково спотворює рекомендацію, але змінює контекст, у якому її слід сприймати. "Справжня перевірка — чи дійсно творець контенту користується продуктом і чи має достатню редакційну свободу для вираження власної думки", — зазначає вона.