Президент Володимир Зеленський 15 вересня 2026 року підписав указ про призначення Давида Алояна, заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Міжвідомча комісія діє при РНБО і координує роботу органів виконавчої влади у сфері державного експортного контролю та військово-технічного співробітництва. Зокрема, вона розглядає заявки оборонних компаній на експорт українського озброєння, а також відповідає за співпрацю з міжнародними партнерами в межах ініціативи Drone Deal.

У РНБО пояснюють, що Drone Deal є одним із практичних механізмів розвитку українського оборонно-промислового комплексу за кордоном — через закупівлю озброєння, спільне виробництво та довгострокову технологічну кооперацію. До цього комісію очолював Євгеній Острянський, призначений у грудні 2025 року.

Що відомо про Давида Алояна

Давид Алоян у 2021 році отримав диплом магістра з міжнародних економічних відносин Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Під час навчання займався підприємництвом, а згодом працював у київському офісі американської логістичної компанії «Еверест ТС».

У 2021 році приєднався до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, де пройшов шлях від провідного спеціаліста до виконуючого обов’язки начальника управління європейської та євроатлантичної інтеграції. У квітні 2025 року став заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості з питань європейської інтеграції, опікувався розвитком оборонно-промислового комплексу, локалізацією виробництва та міжнародною співпрацею. 8 вересня 2025 року Алояна призначили заступником Секретаря РНБО.

Контекст: проблеми експорту озброєнь

1 липня Кабінет Міністрів ухвалив постанову щодо прискорення процедури експорту озброєння, але, як зазначають у галузі, процес досі не запрацював. Виробники чекають від Міноборони перелік критичних засобів, які не можна продавати за кордон, а механізм Drone Deal залишається незрозумілим для учасників ринку.

Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко повідомив, що станом на серпень 2026 року приватний оборонний сектор уклав лише до десяти невеликих експортних контрактів, а реально працює лише одне спільне підприємство за кордоном. За механізмом постанови №875, станом на серпень не видано жодного дозволу.

У Раді зброярів вважають, що необхідно доопрацювати положення щодо плати за дозвіл на експорт, її авансової сплати та умови, які ускладнюють тестові поставки. За даними організації, плата за дозвіл може становити 20–30% від суми контракту.

Виконавча директорка Технологічних сил України Анастасія Мішкіна також наголошує на надмірності цієї ставки:

«20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном».

Мішкіна додала, що асоціація пропонує встановити на початку нульову ставку, а перед запровадженням іншої ставки — прорахувати можливі сценарії.