Якщо затоплення квартири сталося через сусіда зверху, це не означає, що він автоматично зобов’язаний відшкодовувати всі збитки. Законодавство України передбачає більш складний підхід до визначення відповідальності, повідомляє "Судово-юридична газета".
Власник квартири несе відповідальність, якщо аварія сталася через несправність обладнання, яке обслуговує лише його помешкання. Це випливає зі статті 319 Цивільного кодексу України, де зазначено, що власник має належним чином утримувати своє майно. Водночас стаття 1166 Цивільного кодексу встановлює, що майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Тому для визначення відповідального потрібно з’ясувати причину аварії — це може бути прорив внутрішньоквартирної труби, несправність сантехніки, неналежне утримання обладнання або пошкодження спільних комунікацій будинку.
Сам факт потрапляння води із сусідньої квартири не є достатнім доказом вини її власника. Якщо квартира здається в оренду, відповідальність може нести орендар, особливо якщо затоплення сталося через його дії або недбалість, наприклад неправильне користування сантехнікою чи втручання в інженерні мережі. Водночас власник відповідає, якщо аварія сталася через несправність майна, яке він мав утримувати. Стаття 29 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" також передбачає, що власник може нести відповідальність за шкоду, завдану орендарем, якщо інше не прописано в договорі оренди.
Якщо прорив стався на спільних мережах будинку, відповідальність може бути покладена на ОСББ, управителя або іншу організацію, що за договором відповідає за технічне обслуговування і ремонт спільного майна. Тому в кожній конкретній ситуації важливо встановити місце аварії та визначити, хто відповідає за утримання пошкодженої ділянки.
Після виявлення затоплення необхідно зафіксувати всі пошкодження. Юристи радять не починати ремонт до оформлення документів. Основним є акт про залиття квартири, який складає комісія за участю представників ОСББ, управителя або іншої організації, що обслуговує будинок. Також варто зробити детальну фото- та відеофіксацію пошкоджень стелі, стін, підлоги, меблів і техніки.
Якщо винна особа не компенсує збитки добровільно, потерпілий може звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди. Позивач має довести розмір збитків, причину аварії та відповідальність за утримання пошкоджених комунікацій. Окрім судового збору, можуть виникнути додаткові витрати на оцінку збитків, експертизу чи правничу допомогу. Тому правильна фіксація наслідків та встановлення причин аварії є ключовими для захисту прав у суді.