7 серпня Сенат США схвалив законопроєкт покійного Ліндсі Грема щодо посилення санкцій проти Росії — «Закон Грема-Блюменталя». Документ передбачає запровадження 100-відсоткових мит для країн, які купують російську нафту та газ, насамперед для Китаю та Індії. Також у законі йдеться про санкції проти російського «тіньового флоту» танкерів, фінансових установ і ключових енергетичних проєктів Кремля, повідомляє 24 Канал.
Перед смертю Ліндсі Грем заявив, що Білий дім підтримав цю ініціативу, а Дональд Трамп готовий підписати закон. Водночас саме Трамп роками блокував запровадження жорстких санкцій проти російських енергоресурсів, хоча мав повноваження самостійно ввести відповідні тарифи. Лише під тиском обставин і відсутності прогресу у завершенні війни в Україні команда Трампа погодилася на перші серйозні обмеження для «Роснєфті» та «Лукойлу» восени 2025 року. Міністерство фінансів США тоді заблокувало їхні рахунки та майно, заборонило операції і фактично виключило компанії з легального нафтового ринку.
Однак, як зазначає 24 Канал, ефект від санкцій був знівельований війною США проти Ірану: ціни на нафту різко зросли, і вже у березні 2026 року Вашингтон дозволив Індії, а згодом і іншим країнам купувати російську нафту для стабілізації ринку. Це дало Москві змогу компенсувати попередні втрати. Станом на зараз російська нафта Urals коштує 84 долари за барель, а формальні санкції не завдають Росії суттєвої шкоди через високі ціни.
Як працюватиме новий закон
Закон Грема не забороняє купівлю російської нафти, але передбачає покарання для покупців підвищеними митами — від 0% до 100%, залежно від обсягів закупівель. Вперше рішення про розмір мит ухвалюватиме торговельний представник США, а не президент, але остаточне «зелене світло» все одно залежить від глави держави. Під санкції можуть потрапити Китай, Індія, Словаччина, Угорщина, Азербайджан, Франція, Японія та Бельгія. Для країн, які імпортують менше 15% російського газу і зменшують залежність від нього, передбачено винятки.
Окремо законопроєкт дозволяє встановлювати мита до 500% на товари, які безпосередньо імпортуються з Росії до США, а також вводить санкції проти російських фінансових установ, зокрема Центрального банку РФ, «Сбєрбанку», ВТБ, «Газпромбанку». Додатково розширюються повноваження щодо блокування «тіньового флоту» танкерів та обмеження розвитку нових енергетичних проєктів Росії, зокрема в Арктиці. США також планують заборонити імпорт російського урану з певними винятками.
Реакції та перспективи
Професор міжнародної політики Скотт Лукас вважає, що Кремль побоюється нового закону і намагається впливати на адміністрацію Трампа, зокрема звільненням американця Роберта Гілмана. Лукас підкреслює: «Якщо Палата теж підтримає цей закон, а Трамп його підпише, то принаймні з погляду символіки, це було б важливим меседжем США на підтримку України. Крім цього, це змусило б такі країни, як Китай, замислитися над своєю позицією щодо цього конфлікту».
Колишній радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон переконаний, що закон Грема посилить тиск на Росію, хоча ухвалений із запізненням. Він зазначає: «Якби цей закон був імплементований, це суттєво посилило б тиск на Росію. Звичайно, багато країн, які є найбільшими покупцями російської нафти, також є друзями Сполучених Штатів. Я думаю, що краще було б спочатку вдарити по "тіньовому флоту" Росії».
«Звичайно, Росія боїться цих санкцій. Ось чому вони звільнили Роберта Гілмана, аби спробувати знову зманіпулювати американцями», — наголосив Скотт Лукас.