Російська фінтехкомпанія A7 змогла переказати понад 6,9 мільярда доларів в обхід санкцій, використовуючи міжнародну банківську систему. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на результати масштабного розслідування щодо схем відмивання грошей для потреб російського військово-промислового комплексу.

A7, створена як альтернатива західним платіжним системам, організувала мережу зі 100 підставних компаній у Гонконзі, ОАЕ, Великій Британії та інших країнах. Ці структури отримували доступ до системи SWIFT і проводили транзакції, маскуючи їх під фіктивні рахунки-фактури. Засновником A7 у Росії та Киргизстані був молдовський олігарх Ілан Шор, а проєкт підтримував державний "Промсвязьбанк", пов'язаний із російським ВПК.

Найбільше занепокоєння викликає те, що значна частина цих коштів використовувалася для закупівлі товарів військового призначення, зокрема для російських спецслужб. Як зазначає Financial Times, у лютому 2025 року співробітники A7 здійснили платіж на 510 тисяч доларів за 500 прицілів нічного бачення, приховавши це під виглядом "загартованого скла" у митних документах.

"Частина цих коштів йшла на закупівлю надзвичайно чутливих товарів військового призначення та техніки для російських спецслужб"

Серед банків, через які проходили ці кошти, опинилися найбільші світові фінансові установи:

  • На рахунки Standard Chartered у Гонконзі з кінця 2024 року надійшло 1,1 мільярда доларів від структур Шора.
  • Клієнти Citigroup отримали 74 мільйони доларів.
  • Через європейські рахунки Deutsche Bank пройшло близько 18 мільйонів доларів.
  • У First Abu Dhabi (ОАЕ) було відкрито рахунки для 17 компаній A7, через які провели понад 1,8 мільярда доларів.
  • Також згадуються JPMorgan Chase та DBS як банки, з якими співпрацювала A7.

Після масового відключення російських банків від SWIFT через повномасштабне вторгнення в Україну, Кремль почав активно шукати альтернативні шляхи для транскордонних платежів. Підставним компаніям надавали інструкції змінювати митні коди підсанкційних товарів, щоб уникати уваги західних регуляторів. Більша частина тіньових потоків зрештою осідала на китайських банківських рахунках.

На тлі цього Латвія не підтримала компроміс Євросоюзу щодо продовження санкцій проти Росії на 36 місяців, який передбачав вилучення зі списку обмежень російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.