Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своїй щорічній промові про стан Євросоюзу (SOTEU) оголосила про нові кроки у сфері оборонної співпраці з Україною, а також про зміцнення безпеки самого ЄС. Про це повідомляє "Європейська правда".
Цьогорічна промова фон дер Ляєн була присвячена не лише підтримці України, а й створенню спільних оборонних механізмів. Вона наголосила, що ЄС вперше схвалив закупівлю американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, які мають бути терміново передані для захисту від балістичних ракет цієї зими. Водночас президентка Єврокомісії підкреслила, що Європа не повинна залежати від США як єдиного постачальника антибалістичних систем, тому другим пріоритетом стала розробка спільної з Україною системи протиракетної оборони "Фрея".
"Ми знаємо, що наступна зима буде важкою для України. Але ми також знаємо, що північнокорейські ракети та російські дрони не здатні зламати український дух опору", — заявила Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, "Фрея" матиме відкриту архітектуру, що дозволить поєднувати компоненти різних виробників: Україна виготовлятиме пускові установки та ракети-перехоплювачі, а європейські партнери забезпечать радари, сенсори та електроніку. Проект "Фрея" розглядається як довгострокова відповідь на російську загрозу та спосіб зменшити залежність від американських технологій у сфері ППО.
Єврокомісія також планує використати залишок коштів програми SAFE для запуску окремої програми спільних оборонних проєктів з українськими компаніями. SAFE — це оборонна програма ЄС із бюджетом у 150 мільярдів євро, яка передбачає надання державам-членам пільгових позик для фінансування оборонних потреб. Частина країн ЄС не використала повністю доступні їм кошти, тому залишилися невитрачені ресурси. Тепер ці кошти планують спрямувати на підтримку виробництва озброєння безпосередньо в Україні та розвиток спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами. Фон дер Ляєн підкреслила:
«Завдяки коштам, що залишилися від SAFE, ми започаткуємо нову програму для спільних проєктів з українськими підприємствами».
У промові фон дер Ляєн акцентувала, що російська загроза стосується вже не лише України, а й самого Євросоюзу. Вона згадала нещодавній інцидент у Лейпцигу та закликала створити власний європейський аналог статті 4 НАТО — надзвичайний безпековий протокол для реагування на атаки та гібридні загрози. Також запропоновано створити Європейську раду безпеки, до якої, окрім країн ЄС, увійдуть Україна, Велика Британія, Канада, Норвегія та інші партнери.
Щодо санкцій проти Росії, фон дер Ляєн заявила, що ЄС має зосередитися на виконанні вже запроваджених обмежень, оскільки під час ухвалення 21-го пакета санкцій виникли складні дискусії між державами-членами, що призвело до виключення низки пропозицій. Новий, 22-й пакет санкцій наразі не анонсували.
У промові не прозвучало жодних нових заяв щодо використання заморожених російських активів, попри очікування, що це питання буде підняте.
Раніше, 8 вересня, Євросоюз погодився зробити виняток для України та виділив 3,5 мільярда доларів на посилення протиповітряної оборони нашої держави.