Держава може не встигнути із виплатами компенсацій та іншої підтримки фермерам, якщо гроші надходитимуть після того, як аграріям уже потрібно купувати насіння та пальне для наступної посівної. Про це повідомляє видання "Вгору".

За інформацією видання, одним із головних запитів фермерів є компенсація за знищені або незібрані через російську агресію посіви. Міністерство аграрної політики планує з 2027 року запровадити виплати за такі втрати — попередньо йдеться про 10 460 гривень на гектар. Заявки прийматимуть через Державний аграрний реєстр із 10 до 28 лютого 2027 року, а підтверджувати втрати можна буде фото- і відеофіксацією, актами обстеження чи показами свідків.

Водночас сума у 10 460 гривень не є гарантованою — фактичний розмір виплати залежатиме від наповнення бюджету. На цей напрям у проєкті держбюджету пропонують закласти 600 мільйонів гривень. Гроші надходять поступово, зокрема з митних надходжень від експорту сої та ріпаку, але через проблеми з експортом ці надходження сповільнилися. Як зазначає "Вгору", аграріям кошти потрібні не через рік, а вже зараз.

Крім того, для зберігання зерна Україна потребує близько 55 тисяч полімерних рукавів вартістю 46 мільйонів доларів, але наразі домовлено про передачу лише майже 9 тисяч рукавів від донорів. Фермери вже завершують або завершили збирання частини зернових, тому допомога зі зберігання потрібна до або під час жнив, а не після.

"Ефективність державної підтримки тут визначатиметься не кількістю програм, а тим, чи встигатимуть вони працювати до того, як фермер втратить урожай, господарство або можливість сіяти наступного року", — йдеться у публікації "Вгору".

Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко повідомив, що частина аграріїв регіону не має достатньо коштів для початку нового сезону. Окрім фінансових ризиків, існують і безпекові: фермери не впевнені, чи зможуть зібрати врожай наступного року через бойові дії. Деякі господарства на Бериславщині розглядають стратегію не сіяти озиму пшеницю восени, а залишити поля до весни й тоді засіяти соняшником.

За словами Гордієнка, безпекова ситуація на Херсонщині погіршується — атаки дронів створюють небезпеку навіть на віддалених від фронту територіях. Він оцінює площу знищених або незібраних полів приблизно у 15 тисяч гектарів, але остаточні дані будуть після завершення збиральної кампанії. "Ще такої збиральної кампанії ні в кого не було. Адже, зазвичай, два-три тижні й зібрали. Втім, зараз досі вона продовжується. Хлопці збирають ріпак, який вже осипався, і пшеницю ще збирають", — розповів Гордієнко.

Раніше він також повідомляв, що російські війська цілеспрямовано знищують урожай на Херсонщині, скидаючи дронами запалювальні боєприпаси з усіх боків поля.