Результати парламентських виборів у Росії, які проходять без реальної політичної конкуренції, навряд чи стануть несподіванкою для громадян. Однак, як пише The New York Times, росіяни більше занепокоєні тим, які рішення може ухвалити влада після завершення голосування.
За даними NYT, на тлі війни проти України, втрат російської армії та економічного тиску, серед населення ширяться побоювання щодо можливої нової хвилі мобілізації, підвищення цін і податків. Хоча офіційно влада заперечує плани щодо мобілізації, частина росіян не виключає такого розвитку подій після виборів.
«Чи піднімуться ціни, чи податки? Чи буде мобілізація? Чи знадобляться людям талони на пальне?» — описав настрої в Росії колишній головний редактор «Еха Москви» Олексій Венедиктов.
Економічна ситуація також викликає тривогу. За інформацією NYT, військові витрати та удари України по нафтопереробних підприємствах призвели до дефіциту бензину в окремих регіонах. Внаслідок цього на деяких заправках утворюються черги, а росіяни побоюються подальшого зростання цін і податків. У липні громадяни РФ зняли з банківських рахунків найбільшу суму за шість років.
Рівень тривоги серед населення зростає: згідно з опитуванням Фонду громадської думки, майже 60% росіян у липні відзначили, що люди навколо відчувають тривогу — це найвищий показник за чотири роки. Частина громадян уникає відкритих розмов про свої страхи через ризик проблем із владою. Деякі співрозмовники NYT розповіли про страх отримати повістку, погіршення економічного становища та втому від війни.
На цьому тлі прокремлівські медіа та влада змінюють риторику: дедалі частіше визнаються труднощі, але водночас акцентується необхідність згуртуватися навколо президента Володимира Путіна та продовжувати війну. Як приклад, NYT наводить використання образу князя Дмитра Донського як символу об’єднання та перемоги, що має підкреслити паралелі із сучасним протистоянням із Заходом.
NYT також нагадує, що Путін прагне перетворити Державну Думу на безумовний інструмент своєї політики, а партія «Єдина Росія» планує посилити контроль над парламентськими комітетами.

