Європейський суд з прав людини визнав неприйнятною заяву у справі Mikytas v. Ukraine щодо конфіскації частини застави та арешту коштів у межах кримінального провадження проти колишнього народного депутата. Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Відповідну ухвалу ЄСПЛ виніс 10 вересня 2026 року, а оприлюднив 1 жовтня. Заява стосувалася ситуації, коли у жовтні 2019 року Апеляційна палата ВАКС збільшила розмір застави для підозрюваного — екснардепа — до 80 мільйонів гривень та поклала на нього низку процесуальних обов’язків, зокрема заборону спілкуватися з визначеним колом осіб. Заставу внесла його дружина, яка й стала заявницею у справі.

Після встановлення порушення підозрюваним одного з обов’язків суд вирішив звернути частину застави в дохід держави. Апеляційна палата зменшила цю суму до 30 мільйонів гривень, врахувавши, що інші обов’язки виконувалися. Також у межах провадження було арештовано 50 мільйонів гривень на рахунку заявниці для забезпечення можливої конфіскації у разі засудження її чоловіка, згодом цю суму зменшили до 25 мільйонів — як частку у спільному майні подружжя.

Заявниця стверджувала у скарзі до ЄСПЛ, що конфіскація застави та арешт коштів порушили її майнові права і стали для неї покаранням. Вона також наполягала, що арештовані кошти є її особистою приватною власністю. Однак, як зазначає суд, звернення застави в дохід держави не є покаранням у розумінні статті 7 Конвенції, а є процесуальним заходом для забезпечення належної поведінки підозрюваного. ЄСПЛ також не виявив порушень права власності: суди діяли в межах закону, а заявниця мала можливість представити свої доводи.

«Звернення застави в дохід держави мало законну мету – забезпечити належний перебіг кримінального провадження», — йдеться у рішенні ЄСПЛ.

Суд підкреслив, що національні суди зменшили як суму застави, так і арештованих коштів, враховуючи обставини справи та принцип пропорційності. Договір про поділ майна між заявницею і її чоловіком був визнаний спрямованим на уникнення арешту, але суди врахували це при визначенні частки, на яку накладено арешт. ЄСПЛ також звернув увагу, що арешт коштів мав тимчасовий характер і не побачив ознак свавільності чи необґрунтованості у рішеннях національних судів.

У підсумку ЄСПЛ визнав скаргу необґрунтованою та неприйнятною, не знайшовши ознак свавільності чи непропорційності у діях українських судів.

У контексті справи зазначається, що Максим Микитась фігурує у кількох справах НАБУ, зокрема щодо заволодіння 312 мільйонами гривень Міністерства оборони та у так званій справі «Форест Гамп», де йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 30 мільйонів гривень.