Рада Європейського Союзу 28 вересня схвалила плани щодо реалізації п’яти загальноєвропейських оборонних проєктів, у більшості з яких бере участь Україна. Про це повідомляє Європейська комісія, яка запропонувала ці ініціативи ще в липні для усунення прогалин у ключових сферах оборони: протиповітряний захист, морська безпека, космос, технології дронів і протидія дронам, а також безпека східного флангу ЄС.

Після підтримки послів держав-членів 16 вересня, остаточне рішення ухвалили міністри оборони ЄС. Україна залучена до чотирьох із п’яти проєктів, окрім космічного.

Ірландська міністерка закордонних справ і оборони Гелен Макенті, чия країна зараз головує в Раді ЄС, наголосила: «Ці проєкти ще раз демонструють практичну співпрацю між країнами ЄС для забезпечення нашої безпеки». Вона підкреслила, що разом із партнерами — Норвегією та Україною — ЄС робить рішучі кроки для захисту космосу, повітряного простору, морів, підводних кабелів і громадян, які залежать від цієї інфраструктури.

Найближчим до України є проєкт із розвитку технологій дронів і протидії їм — DECODER. У ньому беруть участь усі країни ЄС, крім нейтральної Мальти. Бюджет DECODER оцінюють у 3,5–5,5 мільярда євро, і ці кошти спрямують на створення мережі центрів для тестування, інновацій та підвищення сумісності дронових технологій.

Особливий інтерес для України становить проєкт із протиповітряної та протиракетної оборони (EU-FIAMD), на який до 2040 року планують виділити 55–80 мільярдів євро. Україна, яка є світовим лідером у сфері дронів, водночас має суттєві прогалини в системах протиракетного захисту. Київ прагне якнайшвидше їх заповнити, готуючись до нової хвилі російських ракетних атак цієї зими.

У морському проєкті Україна також бере участь. Йдеться про «інтегровану морську та підводну оборону», яка передбачає спільну роботу військових і цивільних фахівців, а також дронів для моніторингу морської інфраструктури: паливопроводів, вітрових електростанцій, інтернет-кабелів. Західні чиновники неодноразово висловлювали занепокоєння через ймовірні спроби Москви саботувати підводну інфраструктуру, особливо в Балтійському морі.

Найдорожчим із п’яти проєктів став Eastern Flank Watch — система спостереження за східним флангом ЄС, бюджет якої оцінюють у 60–100 мільярдів євро до 2036 року. На відміну від інших, цей проєкт має географічне обмеження, але, як зазначено у пропозиції, «користь від нього отримують усі країни-члени у протидії реальним загрозам безпеці, і він може бути розширений на інші регіони».

«Працюючи разом із нашими партнерами — Норвегією та Україною, ми робимо рішучі кроки для захисту космосу, нашого неба, морів, підводних кабелів і громадян, які від них залежать», — заявила Гелен Макенті.

Проєкт Eastern Flank Watch був анонсований у Брюсселі в жовтні 2025 року, через кілька тижнів після інциденту з російським дроном у польському повітряному просторі.