Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позов чоловіка, якого мобілізували попри виховання дитини з інвалідністю. Суд визнав незаконними накази про його призов та зарахування до списків особового складу, а також зобов’язав військову частину звільнити його зі служби.

Справу розглядали 10 вересня 2026 року за позовом військовослужбовця до територіального центру комплектування (ТЦК) та військової частини. Чоловік повідомив, що виховує сина з інвалідністю віком до 18 років і двічі подавав заяви про відстрочку — 8 липня та 16 грудня 2024 року. До заяв він додав усі необхідні документи: медичний висновок, індивідуальну програму реабілітації, свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про шлюб.

За словами позивача, на першу заяву відповіді не отримав, а другу заяву ТЦК зареєстрував і розглянув на комісії 24 грудня 2024 року. Після цього йому видали довідку форми 6. Однак 13 жовтня 2025 року чоловіка все одно призвали на військову службу.

У ТЦК стверджували, що чоловік не мав права на відстрочку, не був заброньований і був визнаний придатним до служби. Військова частина зазначила, що чоловіка повідомили про розгляд заяви та направлення довідки. Після мобілізації чоловік подав рапорт про звільнення, але 25 квітня 2026 року отримав відмову.

Суд встановив, що син позивача дійсно є дитиною з інвалідністю, а заяви про відстрочку разом із документами були подані ще до мобілізації. Доказів надання відповіді на першу заяву не було, а другу заяву дійсно розглянули комісією. Водночас відповідач не надав суду наказ про призов.

"Чоловік належним чином реалізував право на відстрочку ще до призову: він подав відповідні заяви та документи, а його звернення від 16 грудня 2024 року було розглянуто комісією. Відтак його призов 13 жовтня 2025 року відбувся всупереч чинній відстрочці, яка виключала можливість призову", — йдеться у рішенні суду.

Суд скасував накази про призов і зарахування до списків особового складу, а також зобов’язав військову частину звільнити чоловіка з військової служби та виключити зі списків. Крім того, з ТЦК стягнули 2 129 гривень 92 копійки судових витрат на користь позивача.

Раніше суди вже визнавали незаконними рішення ТЦК щодо мобілізації осіб, які мали право на відстрочку — зокрема аспіранта, що продовжував навчання, та чоловіка, який доглядав за хворою матір’ю.