Станом на кінець вересня в Україні заброньовано близько 1,4 мільйона працівників. Про це повідомив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, зазначивши, що кількість заброньованих продовжує зростати.
За словами Кравченка, бронювання стало для бізнесу одним із головних механізмів утримання людей на офіційній роботі. Працівники, які отримали бронь, залишаються на своїх місцях, отримують офіційні зарплати та сплачують податки. Це особливо важливо в умовах дефіциту кадрів, адже дозволяє підприємствам продовжувати виробництво, логістику, продажі та інші операційні процеси без необхідності терміново шукати заміну.
"Бачимо позитивний ефект від бронювання. Воно утримує людей на офіційних робочих місцях, де вони працюють на економіку та сплачують податки", — наголосив Кравченко.
Найбільша частка заброньованих працівників припадає на переробну промисловість — близько 20% від загальної кількості. Далі йдуть:
- транспорт і логістика — 12%;
- торгівля — 10%;
- енергетика — 9%;
- сільське господарство — 8%.
Кравченко пояснив, що на розподіл бронювань впливають не лише важливість галузі для економіки, а й масштаби економічно активного бізнесу, розташування підприємств та близькість до територій бойових дій. Водночас влітку під час перегляду статусу критично важливих підприємств близько 15% компаній не підтвердили цей статус.
Міністр також звернув увагу на динаміку зарплат: за два роки середня зарплата на критично важливих підприємствах зросла з 14 200 до 26 000 гривень. Це, за його словами, дало додатковий ефект для державних фінансів — бюджет отримав понад 157 мільярдів гривень, зокрема значні надходження до Пенсійного фонду.
У проєкті держбюджету на 2027 рік уряд пропонує підвищити мінімальну зарплату до 9 546 гривень, що вплине й на розрахунок зарплат для бронювання: цей показник може зрости до 28 638 гривень на місяць. У 2026 році поріг становитиме 25 941 гривню, тож потенційна різниця — 2 697 гривень, або близько 10,4%.