У вівторок держави Європейського Союзу після тривалих дебатів погодилися зберегти один із ключових санкційних режимів проти Росії, зробивши його більш стабільним на наступні три роки. Про це повідомляє "Європейська правда" за підсумками рішень ЄС.
Водночас це рішення далося Євросоюзу непросто: для його ухвалення довелося навіть пропустити крайню дату та вдатися до юридичних хитрощів, аби не допустити скасування всього пакета санкцій. Головною поступкою стало виключення зі списку російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, що стало несподіванкою для багатьох спостерігачів.
Як зазначає видання, основним лобістом пом’якшення санкцій цього разу виступила Франція, яка взяла на себе роль, що раніше традиційно належала Угорщині. Саме французька сторона наполягала на "помилуванні" фігурантів списку найбагатших людей Росії. Водночас Латвія до останнього блокувала пом’якшення, але зрештою погодилася на компроміс під тиском Франції та інших держав, пояснивши це загрозою для України у разі блокування рішення.
Що це за санкції
Санкційний режим ЄС щодо Росії запроваджено у березні 2014 року у відповідь на дії, що підривають територіальну цілісність та суверенітет України. До списку потрапляють особи, причетні до окупації Криму, а також до подальшої агресії проти України. Санкції передбачають заморожування активів у ЄС, заборону надання коштів чи економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також заборону на в’їзд до ЄС.
Згодом список неодноразово розширювали, і нині він охоплює понад три тисячі фізичних та юридичних осіб. Серед них — керівництво РФ, пропагандисти, олігархи, а також колишні українські чиновники, які перейшли на бік Росії.
Заморожені активи та боротьба олігархів
За оцінками Європарламенту, у ЄС заморожено близько 30 млрд євро приватних російських активів (окрім 210 млрд євро активів Центробанку РФ). Учасники санкційного списку володіли нерухомістю, бізнесами, рахунками, яхтами та іншими ресурсами на мільярди євро. Найбагатші підсанкційні особи, зокрема Усманов, активно намагалися домогтися свого виключення зі списку через суди та політичні канали.
"Після вилучення Алішера Усманова з санкційного списку, їхня робота зовсім спроститься, а яхта Dilbar напевно повернеться під контроль його родини", — йдеться у матеріалі.
Лобіювання та політичний тиск
Усманов неодноразово намагався оскаржити санкції, залучаючи до цього уряди Узбекистану, Угорщини, а згодом і Туреччини. Навесні 2026 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть звертався до словацького прем’єра з проханням підтримати виключення Усманова зі списку. Проте вирішальну роль у нинішньому пом’якшенні санкцій зіграла саме Франція, яка виступила головним лобістом інтересів російських олігархів у ЄС.
Наслідки для санкційної політики
Хоча ЄС зберіг санкційний режим, компроміс із виключенням Усманова та Фрідмана може стати небезпечним прецедентом для подальшої санкційної політики. Кожне виключення з санкційного списку не лише послаблює тиск на російських олігархів, а й створює політичний сигнал про можливість уникнення обмежень через політичні домовленості.