Європейський Союз у четвер погодив новий пакет санкцій проти Росії після тривалих і напружених переговорів, які загрожували зірвати всю угоду.

Греція, яка до цього часу блокувала рішення, домоглася винятку, що дозволяє їй і надалі постачати російський зріджений природний газ (СПГ) клієнтам за межами ЄС на невизначений термін. Це вже 21-й пакет санкцій, введений з лютого 2022 року.

Угода, досягнута послами країн-членів, значно пом’якшена і викликає сумніви щодо впливу національних економічних інтересів у багаторічній кампанії зі зниження фінансових можливостей Москви для ведення війни в Україні. Водночас ЄС уникнув політично небажаного підвищення цінового ліміту на російську нафту, який за формулою, ухваленою до конфлікту на Близькому Сході, мав зрости з 44 до 58 доларів за барель.

Брюссель вважав таке підвищення неприйнятним, оскільки воно могло б надати Кремлю додаткове фінансове дихання на тлі нових успіхів України на фронті. Тож ліміт залишили на рівні 44 доларів за барель на 12 місяців, що усуває невизначеність у період загострення напруженості між США та Іраном.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Замороження коригування цінового ліміту на нафту на рік, щоб російська військова машина не отримувала вигоду від ринкових потрясінь".

До пакету також увійшло внесення до чорного списку 30 суден із так званого "тіньового флоту", який Росія використовує для обходу ліміту і проведення гібридних операцій. Понад 600 таких старих суден вже позбавлені доступу до портів і послуг ЄС.

Санкції торкнулися російських банків, криптовалютних та нафтових торгових платформ, металів, що використовуються на полі бою, а також понад 250 осіб і компаній, які підтримують вторгнення, поширюють пропаганду війни та сприяють обходу санкцій.

Переговори тривали кілька тижнів і супроводжувалися спробами окремих країн пом’якшити окремі положення. Зокрема, відмовилися від обмежень на імпорт російської риби після заперечень Португалії та Німеччини, а Болгарія домоглася виключення з санкційного списку патріарха Кирила та мільярдера Вагіта Алекперова.

Пропозицію заборонити в’їзд російським військовим до Шенгенської зони знизили до політичного зобов’язання працювати над її практичним впровадженням через побоювання Франції та Італії щодо адміністративного навантаження.

Найголоснішою опозицією стала Греція, яка володіє найбільшим у світі торговим флотом. Вона вимагала перегляду заборони на транспортування російського СПГ, ухваленої минулого року, і домоглася винятку для контрактів, укладених до початку вторгнення у лютому 2022 року. Цей виняток переглядатиметься щороку, що дає Афінам можливість знову застосовувати вето.

Грецький уряд і компанія Dynagas, пов’язана з грецьким мільярдером Георгіосом Прокопіу, аргументували, що заборона зашкодить європейській морській галузі, призведе до втрати робочих місць і посилить конкурентів, не завдаючи шкоди фінансам Кремля.

Окрім того, Австрія отримала політичне зобов’язання розглянути її прохання зняти санкції з інвестиційної компанії Rasperia, щоб компенсувати збитки Raiffeisen Bank International у Росії на 2,1 мільярда євро. На відміну від минулого року, коли це прохання було відхилене, тепер посли пообіцяли знайти рішення пізніше.