Захворювання ясен можуть бути пов’язані не лише з втратою зубів, а й із проблемами серця. Дослідники виявили можливий зв’язок між пародонтитом — хронічним запаленням тканин навколо зубів — і кальцифікованим стенозом аортального клапана (CAVS), який обмежує потік крові від серця до організму.
Про це повідомили на Науковій сесії з базових серцево-судинних наук Американської кардіологічної асоціації (American Heart Association) у 2026 році, інформує Medical News Today. У межах дослідження вчені використали тканини людського серця та модель на мишах, щоб перевірити зв’язок між пародонтитом і CAVS.
За словами доктора медичних наук і співавтора дослідження Ченьяна Лі, CAVS — найпоширеніше захворювання клапанів серця у літніх людей, що уражає 2–7% осіб віком понад 65 років. "Наразі не існує препаратів, які довели здатність запобігати цьому захворюванню або сповільнювати його прогресування. Коли розвивається тяжкий стеноз, часто єдиним ефективним лікуванням стає заміна клапана. Тому пошук факторів ризику, на які можна впливати, і розуміння механізмів кальцифікації клапана можуть відкрити нові можливості для профілактики та раннього втручання, потенційно зменшуючи потребу в інвазивних процедурах", – пояснив Лі.
Він додав, що команда дослідників звернула увагу на пародонтит через роль хронічного запалення у розвитку CAVS. "Porphyromonas gingivalis (P. gingivalis) — одна з основних бактерій, відповідальних за розвиток захворювань пародонта. У людей із поганим станом ротової порожнини вона може потрапляти в кров під час чищення зубів або жування і вже була пов’язана з кількома серцево-судинними захворюваннями", – зазначив учений.
Дослідження показало, що повторний вплив P. gingivalis у мишей призводив до накопичення бактерій в аортальних клапанах, посилення кальцифікації та появи симптомів аортального стенозу. Антибіотики не повністю усували ці наслідки, проте профілактичне лікування зменшувало накопичення бактерій і послаблювало кальцифікацію.
"Наші результати свідчать, що повторне потрапляння P. gingivalis у кров може активно сприяти розвитку CAVS, а не бути випадковою знахідкою. Ми також побачили, що профілактичне лікування антибіотиками зменшувало накопичення бактерій у клапанах і послаблювало кальцифікацію, що додатково підтверджує можливу роль бактеріальної інфекції у прогресуванні хвороби", – сказав Лі.
Водночас він наголосив, що оскільки експеримент проводили на тваринах, ці результати не означають, що антибіотики можуть запобігати CAVS у людей. Наступним кроком має стати перевірка отриманих результатів у масштабніших клінічних дослідженнях.
Доктор медичних наук і лікар-кардіолог Ю-Мін Ні додав, що захворювання пародонта давно пов’язують із підвищеним ризиком атеросклерозу. "Хоча такий зв’язок може здаватися несподіваним, він відповідає ширшому розумінню того, що запалення відіграє центральну роль у багатьох формах серцево-судинних захворювань. Порівняно з інфарктами та інсультами, ми все ще маємо значно менше інформації про те, як запобігати хворобам клапанів серця", — зазначив він.
Президентка Американської академії пародонтології (AAP) Ана Бесіл Гільйо, докторка стоматології, яка не брала участі в дослідженні, назвала п’ять способів профілактики пародонтиту: чистити зуби, ясна та язик після їди або щонайменше двічі на день; щодня очищати проміжки між зубами за допомогою зубної нитки або інших засобів; використовувати антибактеріальний ополіскувач для рота; враховувати фактори ризику — вік, куріння, діабет, харчування та генетику; щороку проходити комплексне обстеження пародонта.
"Хоча ці результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку, вони підсилюють ключову тезу – пародонтит є хронічним запальним захворюванням, наслідки якого виходять далеко за межі ротової порожнини", – підкреслила Гільйо.