Після нічних обстрілів багато дітей прокидаються наляканими, плачуть, ставлять складні запитання або замикаються в собі. Як говорити з дитиною після такої ночі, чи варто приховувати правду і що допомагає повернути відчуття безпеки — розповіли психологині Вікторія Мишкіна та Алла Псатій.
Сімейна психологиня Вікторія Мишкіна радить батькам не ігнорувати емоції дитини і не приховувати правду, а говорити простою мовою, відповідаючи на запитання чесно, але без зайвих деталей, які можуть налякати. Вона наголошує, що важливо створити відчуття безпеки, підтримувати рутину і дозволяти дитині висловлювати свої почуття.
Клінічна психологиня Алла Псатій, яка працює з методами когнітивно-поведінкової терапії та схема-терапії, додає, що після травматичних подій варто допомогти дитині відновити контроль над ситуацією через прості ритуали і пояснення. Вона радить батькам бути терплячими, не змушувати дитину говорити, якщо вона не хоче, і підтримувати її в будь-якому стані.
Реальну історію адаптації після обстрілів розповідає спеціальна педагогиня і мама 16-річного хлопця із синдромом Дауна Наталія Шнит. Вона ділиться, що після ночі з вибухами її син прокинувся наляканим і довго не міг заспокоїтися. Наталія говорила з ним просто, пояснювала, що зараз вони в безпеці, і підтримувала його через фізичний контакт і спільні заняття. За її словами, важливо не залишати дитину наодинці зі страхом і показувати, що поруч є дорослі, які піклуються.
Поради психологів і досвід Наталії Шнит допомагають батькам краще розуміти, як підтримати дітей після стресових подій, не приховувати правду, але й не посилювати тривогу. Відкритий діалог, увага до емоцій і створення безпечного середовища — ключові кроки для відновлення спокою в родині після нічних обстрілів.