Стейсі Дагід, 52-річна колишня журналістка та фахівчиня з моди, відкрито розповіла про свій рік безуспішних пошуків роботи, надіславши понад 150 резюме, більшість із яких залишилися без відповіді. Її допис в Instagram викликав хвилю відгуків від тисяч жінок із подібними історіями, що привернуло увагу до проблеми тривалої безробітності серед старших жінок у Великій Британії.
Як зазначає колумністка Guardian Зої Вільямс, 30% жінок віком від 50 до 64 років у Великій Британії економічно неактивні, тоді як серед чоловіків цього віку таких 22%. Проте вона застерігає від спрощеного пояснення проблеми лише гормональними змінами, пов’язаними з перименопаузою. Вільямс підкреслює, що в цей період життя багато людей опиняються у так звані "сендвічні роки" — між доглядом за дітьми та літніми батьками, що створює додатковий тиск і ускладнює поєднання роботи з сімейними обов’язками.
Проблема безробіття не обмежується лише старшим поколінням. За даними урядового аналізу, кількість початкових вакансій знижується, особливо у сферах, де активно впроваджується штучний інтелект — програмування, бухгалтерія, юридична допомога, аналіз даних. Вільямс наголошує, що молоді спеціалісти часто стикаються з автоматизованим відбором, коли їхні заявки відхиляють швидше, ніж людина встигла б їх прочитати. Це створює проблему для роботодавців, які в майбутньому можуть залишитися без досвідчених кадрів середнього рівня.
Авторка ставить під сумнів поширені уявлення про те, що вікова дискримінація чи штучний інтелект є єдиними винуватцями ситуації. Вона вказує на те, що мовчання про безробіття лише поглиблює проблему, а сучасний світ вимагає відкритості та постійного оновлення навичок. Вільямс резюмує: "Це не твоя проблема, це проблема всіх".
Зої Вільямс — колумністка The Guardian.