Українські Сили оборони улітку 2026 року змогли не лише стримати масштабний наступ російських військ, а й досягти переваги у динаміці лінії фронту, звільнивши більше територій, ніж втратили. Про це свідчать оцінки військових експертів, оприлюднені у матеріалі Укрінформу.
Провал планів Кремля
Як зазначає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук, російське командування планувало весняно-літню кампанію 2026 року за вже звичними шаблонами, сподіваючись на перевагу у живій силі та використання сухої погоди. Основна ставка робилася на стратегічний наступ на Слов’янсько-Краматорському напрямку, а також на масовані авіаційно-ракетні удари по тилу України, щоб змусити Київ до капітуляції. Проте ці плани зазнали краху: росіяни не змогли досягти головних цілей, а їхні здобутки були нівельовані ефективними контратаками та логістичним тиском з боку України.
«Ціною величезних втрат росіяни повільно просуваються, намагаючись до кінця 2026 року вийти на околиці Слов’янська та Краматорська для подальшої інфільтрації на межі 2026–2027 років», — зазначив військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
На південному напрямку, де росіяни сподівалися створити плацдарм для наступу на Запоріжжя, їм довелося перейти до оборони через неочікувані контрудари українських штурмових бригад. За словами Коваленка, плани окупантів щодо захоплення Покровського, контролю над ключовими трасами та формування плацдарму між річками Гайчур і Верхня Терса провалилися. Аналогічна ситуація склалася на Добропільському та Дружківському напрямках, де наступ ворога фактично зупинився, а бої за Костянтинівку та Часів Яр тривають із великими втратами для обох сторін.
Динаміка лінії фронту
За даними Коваленка, з початку 2026 року російські війська змогли захопити 732 квадратних кілометри української території, тоді як Сили оборони України звільнили 745 квадратних кілометрів. Ця різниця у 13 квадратних кілометрів на користь України має символічне значення, адже ще рік тому йшлося лише про стримування російського наступу, а тепер спостерігається паритет і навіть перевага української сторони у динаміці лінії фронту.
Провал російської весняно-літньої кампанії, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати свої плани й переносити основні зусилля на осінньо-зимовий період, знову роблячи ставку на мобілізацію людських резервів.
Що далі
На окремих ділянках, зокрема на Сіверському напрямку, ворог досяг певного просування, але ціною значних втрат. Павло Лакійчук наголошує, що ситуація там складна: «На деяких ділянках ворог підібрався на 12-15 км до міста, на південь від Рай-Олександрівки для захисників створюється загроза тактичного оточення».
Загалом, як підкреслюють експерти, літня кампанія 2026 року засвідчила зміну динаміки війни на користь України, а російські війська втратили ініціативу та змушені реагувати на дії ЗСУ, а не диктувати хід подій.