Українська влада затягує впровадження незалежного конкурсного відбору на посаду генерального прокурора, попри чіткі вимоги Європейського Союзу щодо деполітизації цієї посади. Про це заявила заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції, юристка Олена Щербан в коментарі для Еспресо.

За словами Щербан, ЄС у своїх останніх вимогах щодо євроінтеграційних кластерів наголошує на необхідності прозорої та незалежної процедури призначення очільника Офісу генпрокурора. Водночас, як підкреслює експертка, на практиці ця посада в Україні залишається політично залежною. Вона вважає, що найкращим рішенням було б запровадити відкритий конкурс за аналогією з процедурами відбору в НАБУ та САП.

"Посада Генерального прокурора є дуже політичною і однозначно це потребує змін, і ми вважаємо, що найкращим варіантом і виходом було б запровадження таких конкурсів на кшталт, які відбуваються в НАБУ та САП на ключові посади", — наголосила Олена Щербан.

Юристка звернула увагу, що Офіс генпрокурора володіє значними повноваженнями: має доступ до всіх кримінальних проваджень, єдиного реєстру, судових розслідувань та може визначати пріоритетність справ. Водночас, на відміну від НАБУ і САП, які довели свою незалежність, ОГП залишається під політичним впливом.

Щербан також спростувала аргументи представників влади про нібито неконституційність конкурсного відбору генпрокурора. Вона підкреслила, що Конституція не містить заборон щодо деталізації процедури добору на законодавчому рівні, зокрема із залученням незалежних міжнародних експертів.

Генпрокурор як політичний захист для депутатів

Традиційно посада генерального прокурора в Україні розглядається як президентська квота, погоджена з Верховною Радою. За словами Щербан, це дозволяє владі контролювати відомство і забезпечувати захист від розслідувань щодо народних депутатів, оскільки без згоди генпрокурора провадження проти них неможливе. Вона навела приклади, коли генпрокурор відмовлявся реєструвати справи щодо депутатів, зокрема Давида Арахамії та його помічника Андрія Мотовиловця.

Навіть коли НАБУ і САП вимагали відкриття десятків проваджень щодо нардепів, ОГП погоджувався лише на окремі випадки, і лише тоді, коли докази були беззаперечними.

Влада затягує реформи

Попри наявність законопроєкту №15343, який передбачає конкурсну процедуру відбору генпрокурора, влада свідомо гальмує його ухвалення. Щербан вважає, що це є своєрідним шантажем ЄС: «Українська влада вирішила саботувати будь-які зміни. Навіть значно менш для них болючі, ніж посада генпрокурора. Цим самим шантажуючи ЄС, що нам треба гроші, а наш парламент не хоче за щось там голосувати».

Вона також зазначила, що на початку вересня парламентський правоохоронний комітет намагався зняти євроінтеграційні законопроєкти з розгляду, але згодом їх повернули до порядку денного. За словами юристки, президент Володимир Зеленський і його найближче оточення сприймають незалежні антикорупційні інституції як загрозу через масштаби корупції у владі.

Відставка Кравченка на тлі скандалу

На тлі розслідування НАБУ і САП щодо «кришування» незаконних кол-центрів, генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку. Раніше він заперечував свою причетність до отримання коштів від цих схем, заявляючи, що всі витрати його родини були законними. Кравченко також повідомив, що готовий піти з посади, якщо таку ініціативу підтримає президент або Верховна Рада.