Військовий історик Андрій Харук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, заявив, що використання терміну «реактивні шахеди» для опису російських ударних безпілотників є неправильним. Про це він розповів в ефірі телеканалу «Еспресо».

За словами Харука, ці дрони за своїми характеристиками ближчі до малогабаритних крилатих ракет, а не до класичних безпілотників. Вони мають спрощену конструкцію, меншу бойову частину та пристосовані до масового виробництва, що дає Росії змогу застосовувати їх у великій кількості. Експерт підкреслив: «Усі ці евфемізми, які використовуємо ми й журналісти, — "реактивні шахеди", "реактивні дрони" — неправильні. Треба називати речі своїми іменами. Це крилаті ракети, тільки легші, з меншою бойовою частиною, простішою конструкцією і придатні до масового застосування».

Харук наголосив, що зміна характеру російських повітряних атак вимагає адаптації української протиповітряної оборони. Найефективнішими засобами протидії таким цілям він назвав зенітні керовані ракети та ракети класу «повітря — повітря», які запускають із літаків-перехоплювачів. Водночас, за його словами, збивати крилаті ракети можна й іншими засобами, зокрема кулеметами мобільних вогневих груп, проте це залежить від конкретних умов бою.

Експерт зазначив, що Україна почала розгортати засоби протидії малогабаритним крилатим ракетам із запізненням, але вже зараз з'являються повідомлення про закупівлю значної кількості дронів-перехоплювачів, які можуть посилити захист від російських атак. Харук підкреслив:

«У цій ситуації ми опиняємося в становищі того, хто наздоганяє. Десь керівництво прогавило момент, коли росіяни почали переходити до застосування малогабаритних крилатих ракет. Розробка засобів протидії та їх упровадження відбуваються із запізненням».

Він також звернув увагу на те, що з посиленням української ППО ефективність російських ударів може знижуватися, особливо у Києві, де зосереджена найпотужніша система протиповітряної оборони. Водночас Росія, за оцінкою Харука, намагатиметься розширювати географію атак, зокрема завдяки вдосконаленню ракет і збільшенню їхньої дальності. Він згадав удари по західних областях України, що може свідчити про намір Росії розширити перелік цілей.

Харук підкреслив, що росіяни ще з осені 2022 року демонстрували здатність змінювати напрямки повітряних атак і переносити зусилля на різні об'єкти. Тому, на його думку, для української ППО ключовим є швидкість та адекватність реакції на нові загрози. Експерт закликав громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть у регіонах, де сирени лунають рідко, оскільки наслідки російських ударів можуть бути серйозними.