Російська православна церква (РПЦ) дедалі частіше опиняється в центрі уваги європейських спецслужб через підозри у використанні її структур для гібридного впливу та розвідувальної діяльності. Як повідомляє New Eastern Europe у матеріалі Зарміни Заріфі, зведення храмів РПЦ поблизу стратегічних об’єктів у Швеції та Норвегії, а також діяльність церковних осередків у різних країнах Європи, стали предметом розслідувань і заходів безпеки.

З радянських часів РПЦ виконувала роль інструмента спецслужб, а нині, за оцінками експертів, її функції адаптовано до нових цілей Кремля. Релігійні структури використовують для поширення прокремлівських наративів, формування сприятливого інформаційного поля та впливу на російськомовні громади за кордоном. Особливу роль у цьому відіграють медійні ресурси, такі як телеканал «Спас», який просуває ідеї «священної війни» та легітимізує агресію проти України як релігійну місію.

«Російська православна церква просуває концепції “Святої Русі” та “русского міра”, зображуючи Крим і окуповані території як “священні російські землі”, а український спротив — як зраду православ’я», — йдеться в матеріалі.

Європейські спецслужби неодноразово фіксували співпрацю представників РПЦ із російськими розвідувальними органами. У 2023 році Служба державної безпеки Швеції підтвердила, що церковні структури використовувалися для шпигунства, а фінансування надходило безпосередньо з Росії. Подібні випадки зафіксовано і в Болгарії, де вислали кількох священнослужителів, та в Естонії, яка видворила очільника місцевої церкви Московського патріархату через загрозу національній безпеці. У Норвегії експерти звернули увагу на купівлю РПЦ нерухомості біля військових об’єктів, що викликало занепокоєння щодо можливого шпигунства.

Деякі країни вже вжили конкретних заходів: Латвія зобов’язала місцеву церкву розірвати зв’язки з Московським патріархатом, а в Нідерландах частина парафій дистанціювалася від РПЦ після підтримки патріархом Кирилом вторгнення в Україну. Такі дії свідчать про зростання усвідомлення ризиків, пов’язаних із діяльністю російських релігійних структур у Європі.

На тлі повномасштабної війни РПЦ ще глибше інтегрувалася у воєнні зусилля Росії: священники беруть участь у бойових підрозділах, освячують зброю, організовують збори коштів для армії, а на окупованих територіях створюють «військові храми». Форум РПЦ у Москві в січні 2026 року інструктурував духовенство щодо виправдання війни у проповідях і повсякденній релігійній практиці.

Експерти підкреслюють, що ці процеси мають системний характер і є частиною політики Кремля. Для європейських країн ключовим викликом залишається пошук балансу між захистом національної безпеки та дотриманням релігійної свободи, адже використання релігійних структур як інструменту впливу створює додаткові ризики для стабільності та посилює поляризацію суспільств.