Південна Корея відкликала свого посла з Києва після загострення дипломатичного конфлікту, пов’язаного з передачею українською стороною двох північнокорейських військовополонених Сеулу. Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на експертів та офіційні заяви сторін.

Інцидент почався 23 вересня, коли президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Україна передала Південній Кореї двох полонених з КНДР, захоплених під час боїв на боці Росії. Це викликало обурення президента Південної Кореї Лі Чже Мьона, який звинуватив Україну в порушенні конфіденційної домовленості. Українська сторона спочатку заперечила наявність такої угоди, а згодом міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням».

6 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Україна нібито вибачилася за інцидент, але ці вибачення були «недостатніми». У відповідь МЗС України наголосило, що Сибіга лише висловив жаль через ескалацію, підкресливши, що дипломатичне листування має залишатися конфіденційним.

Експерти, опитані Kyiv Independent, вважають, що конфлікт навряд чи вплине на стратегічне партнерство між Україною та Південною Кореєю. Зокрема, колишній південнокорейський генерал Чун Ін Бом зазначив: «Навіть зараз МЗС Південної Кореї заявляє, що співпраця з Україною триватиме, тож, сподіваюся, настане період охолодження, і обидві країни зможуть повернутися до справді важливих питань».

Передумови та політичний контекст

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея приєдналася до західних санкцій проти Москви, зокрема обмежила експорт стратегічних товарів і допомогла відрізати Росію від міжнародної фінансової системи. Водночас, як зазначають експерти, санкції виконуються не повністю: наприклад, за даними The Guardian, Сеул експортує дизельне паливо до Росії морем, попри дефіцит пального після українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

Південна Корея залишається донором гуманітарної та нелетальної військової допомоги Україні — загальна сума зобов’язань із 2022 року становить близько 627 мільйонів доларів. Водночас Сеул не постачає Україні зброю напряму, але може робити це опосередковано, наприклад, через продаж озброєнь Польщі.

Вплив внутрішньої політики Південної Кореї

Аналітики вважають, що загострення конфлікту пов’язане радше з внутрішньополітичною ситуацією в Південній Кореї. Президент Лі Чже Мьон зацікавлений у покращенні відносин із Північною Кореєю, зокрема у проведенні саміту з Кім Чен Ином. Однак, за словами експертів, Пхеньян не виявляє інтересу до зближення із Сеулом, а передача полонених навряд чи вплине на позицію КНДР.

Крім того, оголошення Зеленського викликало занепокоєння щодо безпеки переданих солдатів, оскільки, за словами дослідника Леоніда Петрова, у Південній Кореї діє багато північнокорейських шпигунів. Водночас генерал Чун вважає, що публічність не змінила ситуації, оскільки КНДР у будь-якому разі дізналася б про передачу.

Падіння рейтингу президента Лі, який, за даними опитування 12 жовтня, знизився до 35,2%, також могло стати причиною того, що інцидент набув такого розголосу. Петров вважає, що скандал був «свідомо роздутий» владою Південної Кореї.

«Це був сміливий крок, особливо з огляду на те, що їх могли просто повернути до Росії — як кореєць, я особисто вдячний Україні, що вона цього не зробила», — сказав Чун Ін Бом.

Зрештою, експерти наголошують, що адміністрація Лі намагається не дратувати жодну зі сторін — Китай, Росію чи КНДР, однак така політика не приносить результатів, і співпраця з Україною та США залишається важливою для Сеула.