Українські атаки на дата-центри технологічної компанії «Яндекс» призвели до серйозних збоїв у роботі багатьох цифрових сервісів у Росії. Як повідомляє Financial Times, удари вивели з ладу ключову інфраструктуру, що забезпечує функціонування електронної пошти, додатків для виклику таксі, сайтів знайомств і навіть електронних ключів для домофонів у московських багатоквартирних будинках.
За останній тиждень було серйозно пошкоджено три з шести дата-центрів «Яндекса». Це спричинило хаос у країні, де технологічна екосистема значною мірою залежить від однієї великої компанії, тісно пов’язаної з державою. «Яндекс», який починав як пошукова система у 1997 році, нині поєднує функції Google, Uber, Amazon та OpenAI для російського ринку.
Від інфраструктури «Яндекса» залежать тисячі підприємств, тому перебої торкнулися не лише сервісів самої компанії, а й багатьох інших організацій. За даними Financial Times, ці атаки стали відповіддю Києва на удари Москви по українських дата-центрах. Водночас наслідки в Росії виявилися масштабнішими, оскільки централізація ІТ-сектору навколо «Яндекса» зробила систему вразливою.
«Росія стала жертвою власної політики. Це спричинило найгірший сценарій», – заявила наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин Альона Єпіфанова.
Користувачі зіткнулися з неможливістю отримати доступ до електронної пошти, робочих файлів, виклику таксі, а також з перебоями у роботі платіжного сервісу «Яндекс Pay». У деяких містах зникли розклади на табло автобусних зупинок, а мешканці московських багатоквартирних будинків не могли потрапити у двори через несправність електронних шлагбаумів. Деякі користувачі «Яндекс Pay» повідомили про зникнення залишків на рахунках, хоча компанія запевнила, що «гроші в безпеці».
Два дата-центри були повністю виведені з ладу, ще один – частково пошкоджений. Термінів відновлення компанія не називає, але, за словами джерела, наближеного до керівництва, повернення до повної потужності може зайняти кілька місяців. Міністерство цифрового розвитку Росії пообіцяло захистити ці об’єкти, а Володимир Путін закликав підприємства самостійно дбати про безпеку від атак безпілотників.
Перебої з сервісами «Яндекса» відчули також у Казахстані, Узбекистані та Білорусі, особливо в Казахстані, де компанія контролює понад 90% ринку у двох найбільших містах. Централізація ІТ-інфраструктури стала наслідком політики Кремля щодо створення «суверенного інтернету» та жорсткого контролю над критичними активами. У 2024 році «Яндекс» остаточно перейшов під контроль консорціуму, пов’язаного з президентом Росії.
Раніше повідомлялося про атаки дронів на дата-центр «Сбербанку» в Росії, а також про те, що удари по «Яндексу» можуть вплинути на військову промисловість РФ. Українські атаки формують нову тенденцію, яка виходить за межі звичайних проблем із доступом до споживчих інтернет-сервісів.