У понеділок Верховна Рада України розпочала пленарний тиждень після майже місячної перерви, зібравшись на день раніше через прохання уряду прискорити розгляд термінових законопроєктів. Від їхнього ухвалення залежить отримання Україною майже 29,5 мільярда доларів міжнародної допомоги, яку обіцяли ЄС та МВФ.

Наразі у парламенті накопичилося близько сорока таких законопроєктів. Частину з них відкладали через політичні суперечки, інші викликають занепокоєння самих депутатів. Однак останнім часом роботу Верховної Ради ускладнюють часті повітряні тривоги, які змушують переривати засідання.

Будівля парламенту, спроєктована ще за радянських часів, має підземні приміщення, але вони не розраховані на понад 400 осіб. Попри це, спробу організувати роботу під землею зробили: у кількох кімнатах встановили стільці та систему голосування через смартфони. Втім, лише 205 депутатів погодилися працювати в таких умовах, а опозиційні фракції висловили невдоволення відсутністю трансляції засідань. Як зазначила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, система працює, але жодного результативного голосування під землею ще не проводили.

«Деякі народні депутати спускались, тестували цю систему, вона працює. Можна було б спуститись і продовжити приймати рішення в інтересах своєї країни. Але всі ці інновації, ІТ-рішення і все інше, і навіть 350 стільчиків, які знесли вниз у різні кімнати… — нічого з цього не сталось. Досі жодного результативного голосування там проведено не було», — сказала Василевська-Смаглюк.

Поки що депутати працюють у коротких проміжках між тривогами, а під час сирен змушені залишати залу засідань через ризик — над нею розташований великий скляний купол і масивна люстра.

Фінансові ризики та вимоги міжнародних партнерів

Україна перебуває у складній фінансовій ситуації: зростання витрат на оборону та руйнування економіки призвели до 70 мільярдів гривень недоотриманих податків станом на вересень. Водночас міжнародна допомога затримується, оскільки її виплати прив’язані до виконання реформ, обіцяних ЄС, МВФ і Світовому банку. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, уряд зіткнувся з проблемою виконання зобов’язань, що призвело до затримки макрофінансової допомоги в обсязі 4,25 млрд доларів, яку Україна мала отримати ще в серпні-вересні.

«Ми, новий уряд, зіткнулись з проблемою виконання міжнародних зобов’язань, які накопичились ще з 2025 року. Як наслідок — недоотримання зовнішньої допомоги в достатніх обсягах. Зокрема, затримка макрофінансової допомоги в обсязі 4,25 млрд доларів, яку ми мали отримати ще в серпні-вересні, рівноцінна півтора місяця доходів держбюджету від сплати податків бізнесом», — заявив Марченко.

Щоб розблокувати фінансування, уряд наполягав на ухваленні щонайменше півтора десятка критично важливих законопроєктів. До 14 жовтня Україна має остаточно прийняти закон про оподаткування посилок, а в понеділок Рада вже ухвалила закон про право національних меншин здобувати освіту рідною мовою. Це стало результатом компромісу з Угорщиною, яка пообіцяла не блокувати початок переговорів щодо євроінтеграції України.