Президент США Дональд Трамп запропонував послаблення санкцій щодо російського дизельного пального та публічно закликав Україну змінити керівництво, водночас чинячи тиск на Київ із вимогою припинити удари по російських нафтових об'єктах. Про це повідомляє The New York Times.

У відповідь на такі кроки Кремль підтвердив, що не має наміру вести переговори з Україною, посилаючись на невдоволення ударами під час виборів до Держдуми. Після оголошення Трампом угоди щодо дизельного пального Росія продовжила завдавати ударів по Україні, а Путін заявив про намір ескалувати війну, зосередившись на руйнуванні енергетичної та водопровідної інфраструктури напередодні зими.

Як зазначає NYT, поступки з боку США відбуваються на тлі внутрішньополітичних інтересів Трампа, який прагне знизити ціни на пальне перед виборами. Водночас він тисне на Україну, щоб вона відмовилася від ударів по російських нафтопереробних заводах, не отримавши жодних гарантій від Москви. Україна погодилася призупинити атаки лише за умови, що Росія припинить удари по українських енергетичних об'єктах, однак російська сторона на це не пішла.

"Президент США зосереджений на єдиному — на собі та своєму баченні світу", — заявив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв.

NYT підкреслює, що енергетична угода Трампа з Путіним навряд чи суттєво вплине на ціни на дизель у США, оскільки обсяг пального недостатній для зміни ситуації. Експерти вказують, що проблема пов'язана радше з війною з Іраном, а не з українськими ударами по російських НПЗ. Українські чиновники розцінили поступки США як зраду, яка підриває багаторічну кампанію Заходу із позбавлення російської військової машини фінансування.

Передумови та наслідки

На початку року Росія зазнавала труднощів через зростання витрат на війну та падіння цін на нафту. Однак після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану ціни на нафту зросли, що дало Путіну нові переваги. Україна намагалася обмежити доходи Москви ударами по нафтопереробних заводах, змусивши Росію призупинити експорт дизельного пального та скоротити податкові надходження від нафти й газу на 17% за три квартали цього року порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Угода щодо дизельного пального може принести російській економіці мільярди доларів. Якщо Київ під тиском США погодиться на тривале припинення ударів по НПЗ, Росія отримає ще більші прибутки.

Реакції та перспективи

Крім енергетичних поступок, цього року США приймали російських міністрів на заходах G20 та запросили Путіна на саміт у Маямі. Адміністрація Трампа також веде переговори щодо потенційних бізнес-угод із Кремлем, які, за словами команди президента США, мають стати стимулом для укладення мирної угоди. Водночас Москва очікує ще більших поступок, зокрема повного припинення підтримки України.

Рішення адміністрації Трампа призупинити постачання зброї та обмін розвідданими з Україною підживило надії Кремля на капітуляцію Києва. Однак згодом обмін розвідданими відновився, а європейські країни почали купувати зброю для України у США. Мирні переговори під егідою Вашингтона зайшли в глухий кут через зосередженість Білого дому на війні з Іраном.

Аналітики вважають, що Путін і надалі розраховує на втому Заходу та поступове згортання підтримки України. Зокрема, президентські вибори у Франції та зростання популярності ультраправих у Німеччині можуть змінити баланс сил на користь Кремля.

"Можна стверджувати, що з погляду Кремля майбутнє виглядає кращим, сприятливішим для результату війни, який би більше відповідав його умовам. Щоб вплинути на його розрахунки, потрібно змінити таке уявлення про майбутнє, зменшити цей оптимізм", — зазначив аналітик RAND Сем Чарап.

Редакційна колегія WP розкритикувала підхід Трампа, наголосивши, що він тисне не на ту сторону у війні. Видання Politico писало про дилему президента України Володимира Зеленського: протистояти Трампу чи поступитися його вимогам, що в обох випадках несе ризики для України.