Бюро економічної безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора провели масштабну операцію з викриття мережі нелегальних обмінних пунктів та конвертаційних центрів, під час якої вилучили рекордні для Бюро 630 мільйонів гривень готівкою. За оцінками, річний обіг цієї мережі сягав десятків мільярдів гривень, повідомляють у БЕБ.

Правоохоронці звинувачують організаторів у ухиленні від сплати податків і легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Хоча офіційно назва компанії не розголошується, журналісти «Економічної правди» стверджують, що йдеться про компанію «Кит Group», одного з лідерів ринку обміну валюти та грошових переказів за кордон, яка активно використовує криптовалюту у своїй діяльності.

Тіньовий ринок криптовалюти

Викриття цієї мережі підняло питання про масштаби тіньового ринку криптовалютних операцій в Україні. Як зазначається у матеріалі, легалізація криптовалют у країні відбувається повільно та нагадує ситуацію з гральним бізнесом: прозорого онлайн-моніторингу руху коштів і ефективного оподаткування досі не створено. Відсутність чітких правил і політичної волі сприяє збереженню напівлегального статусу ринку, що вигідно його учасникам.

За даними FATF, криптовалюти дедалі частіше використовують для відмивання злочинних доходів і обходу санкцій, а Україна входить до числа лідерів за впровадженням цифрових фінансових технологій. У Global Crypto Adoption Index 2026 від Chainalysis Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн, а за обсягом пов’язаних із країною криптоактивів за рік (липень 2024 – червень 2025) – четверте місце в Європі після Росії, Великої Британії та Німеччини (206,3 млрд доларів, що на 52% більше, ніж роком раніше).

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оцінює кількість українців, які користуються віртуальними активами, у 6,5 мільйона осіб, а потенційний річний обіг ринку – у 100 млрд доларів. Водночас криптовалюта в Україні часто використовується не лише для інвестицій, а й у фінансових та податкових схемах, що підтверджують розслідування БЕБ.

Основні проблеми та учасники ринку

Фінансисти виділяють три головні проблеми неврегульованого крипторинку:

  • використання криптовалюти для легалізації злочинних доходів і обходу санкцій;
  • зростання тіньового сектору економіки та зменшення надходжень до бюджету через неможливість адмініструвати податки;
  • створення штучного дефіциту валюти через виведення коштів за кордон.

Державна податкова служба у серпні 2026 року наголосила, що криптовалюта не має визначеного правового статусу, а спеціального порядку оподаткування операцій із нею поки не встановлено.

Учасників ринку віртуальних активів умовно поділяють на три категорії:

  • Криптобіржі (наприклад, WhiteBit, Binance), які формують паралельну фінансову систему та лобіюють регулювання ринку.
  • Онлайн-криптообмінники (ObmenAT24/«КИТ Group», Coin24, AnyExchange.best, 100btc, BitcoinObmennik, Changeit), що надають послуги з обміну, у тому числі офлайн.
  • Пункти «перестановок» і конвертаційні центри, які використовують для нелегального виведення коштів за кордон, зокрема для діяльності кол-центрів.
«Для держави цих операцій не існує. Проте гроші з країни йдуть», — йдеться у матеріалі.

Серед основних груп, що здійснюють операції з конвертації криптовалюти в готівку без відповідних дозволів, називають PoliMoney, Fortex Exchange (пов’язані з Євгеном Пулею), X-change, Obmen24 (Геннадій Нестєров і Світлана Шапаренко), а також «КИТ Group» (Антон Ткаченко). Частина з них потрапила під заборону НБУ, але продовжує працювати.

Матеріал підкреслює, що відсутність чітких правил і контролю сприяє розвитку тіньового ринку криптовалют, що створює ризики для економіки та державних фінансів.