Археологи з Університету Країни Басків дійшли висновку, що наскельні малюнки, створені в епоху льодовикового періоду, могли слугувати не просто зображеннями тварин, а складною системою передавання інформації. Аналіз понад 500 малюнків у дев’яти печерах Країни Басків показав, що їх композиції мали чітку ієрархічну структуру.
Автор дослідження, археолог Іньякі Інтаурбе, вивчав малюнки, що належать до магдаленської культури, яка існувала приблизно 18–14 тисяч років тому. Він виявив, що розташування тварин на стінах печер не було випадковим. Особливе значення мали три види — кінь, бізон і гірський козел, які займали центральне місце у композиціях, а інші фігури розташовувалися навколо них.
Крім того, важливою була орієнтація зображень: бізони найчастіше були повернені ліворуч, а коні — праворуч. Ця композиційна структура зберігалася протягом майже чотирьох тисяч років, незважаючи на те, що печери багаторазово відвідували різні покоління людей. Нові художники не порушували встановленого порядку, що свідчить про повагу до цієї системи.
За словами Іньякі Інтаурбе, наскельне мистецтво могло виконувати кілька функцій одночасно: бути способом передавання інформації та мати ритуальне значення. «Ми впевнені, що це був певний спосіб комунікації, тому вони намагалися передати якусь інформацію. Але ця система настільки складна, що пояснити її одним універсальним трактуванням неможливо», — зазначив дослідник.
Археологи сподіваються, що подальші дослідження допоможуть глибше зрозуміти мислення та способи спілкування людей, які жили десятки тисяч років тому.