Рада зброярів закликала доопрацювати окремі положення постанови Кабінету міністрів №875, яка з 1 липня 2026 року встановлює нові правила експорту продукції оборонного призначення. Про це організація повідомила на своїй сторінці у Facebook.

У Раді зброярів вважають, що найбільше проблем викликають вимоги щодо плати за дозвіл на експорт, її авансової сплати до виконання контракту, а також умови, які ускладнюють тестові поставки. За інформацією організації, розмір плати за дозвіл може сягати 20–30% від суми контракту.

Серед пропозицій Ради:

  • встановити нульову ставку плати за експортні дозволи;
  • скасувати авансову сплату до фактичного виконання контракту;
  • передбачити повернення коштів у разі, якщо контракт не відбувся;
  • спростити процедури для тестових, демонстраційних і пілотних поставок;
  • забезпечити прозорість і передбачуваність розгляду заявок.

Окремо організація наголосила на необхідності врегулювати механізм Build with Ukraine. За словами Ради, міжнародні партнери вже подали понад 200 ініціатив і заявок щодо співпраці, але більшість із них досі не отримали відповіді чи рішення.

Виконавча директорка асоціації приватних виробників оборонних технологій «Технологічні сили України» Анастасія Мішкіна у коментарі LB.ua також підкреслила, що нинішній розмір ставки для українських експортерів зброї є надто високим. Вона зазначила:

«20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном».

Вона додала, що асоціація пропонує спочатку встановити нульову ставку, а перед запровадженням будь-яких інших ставок — прорахувати можливі сценарії.

Постанова Кабміну від 1 липня мала запустити прискорену процедуру експорту озброєння, однак, як зазначає Рада зброярів, процес досі не стартував. Виробники чекають від Міноборони перелік критичних засобів, які не підлягають експорту, а також роз’яснень щодо процедури Drone Deal, яка мала визначати країни, куди дозволено постачати озброєння.

Крім того, 15 вересня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №15400, який передбачав спрямування плати за дозволи до Міноборони: половина коштів мала йти на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, інша половина — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.