Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня під час щорічного звернення «Стан Союзу» у Європарламенті оголосила про намір створити новий формат співпраці у сфері безпеки, до якого буде залучена Україна. Про це повідомила сама фон дер Ляєн.

За її словами, планується заснувати Європейську раду безпеки — платформу для лідерів, яка зосередиться на питаннях безпеки континенту. До участі у цьому форматі, окрім України, запрошують також Канаду, Норвегію та Велику Британію. Фон дер Ляєн підкреслила, що така ініціатива стала ще більш актуальною через сучасні ризики та виклики, і Єврокомісія вже обговорює формат із залученими партнерами.

«Це стає ще актуальнішим зараз, з огляду на характер і масштаб ризиків — саме тому ми представимо наші ідеї, щоб зробити Європейську раду безпеки реальністю», — підкреслила фон дер Ляєн.

У своєму виступі фон дер Ляєн також наголосила, що ідея створення Європейської ради безпеки є частиною ширшого переосмислення політики безпеки ЄС у відповідь на посилення гібридних атак з боку Росії та ускладнення трансатлантичних відносин. Вона анонсувала розробку протоколу надзвичайних заходів безпеки, подібного до процедури термінових консультацій за статтею 4 НАТО, для реагування на гібридні атаки, які не є прямою збройною агресією, але становлять загрозу національній безпеці. Як приклад, фон дер Ляєн згадала не лише спробу дронової атаки в аеропорту Лейпцига в Німеччині, а й нещодавні інциденти з безпілотниками у Литві, Данії та Польщі. Вона окремо наголосила, що події у Лейпцигу були атакою із застосуванням військових засобів, здійсненою російськими агентами на території Європи.

«Я вірю, що настав час для власної "четвертої статті" Європи – екстреного протоколу з питань безпеки. Якщо це ініціюється однією країною-членом – усі країни-члени повинні зібратися, щоб координувати європейську відповідь і з метою стримування подальшої ескалації та пом'якшення впливу», – заявила фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії також відзначила, що існуючі інституції та процеси ухвалення рішень у ЄС не відповідають новим викликам. Вона закликала розробити власний набір правил для протидії гібридним загрозам і забезпечити оперативну координацію у разі інцидентів, які не є прямою збройною агресією, але становлять небезпеку для національної безпеки. Як приклад нових загроз фон дер Ляєн навела спробу дронової атаки в аеропорту Лейпцига в Німеччині, а також зазначила, що Європа стикається з кібератаками, диверсіями, підпалами та проникненням безпілотників у повітряний простір країн ЄС.

Крім того, фон дер Ляєн повідомила про створення нового європейського інструменту для стратегічного забезпечення оборонних можливостей, який буде узгоджений із НАТО. Зокрема, йдеться про сфери дозаправки в повітрі та протиповітряної оборони, де Європа досі значною мірою покладається на американські технології. Вона також наголосила, що ЄС посилить підтримку України цієї зими, надаючи гуманітарну допомогу та допомагаючи захищати енергетичну і теплову інфраструктуру.

Окремо президентка Єврокомісії оголосила, що ЄС вперше погодив закупівлю американських ракет-перехоплювачів для системи Patriot для України та підкреслила необхідність їх якнайшвидшого постачання. Вона також заявила про плани розробити разом з Україною доступну та модульну систему протиракетної оборони, у центрі якої буде проект «Фрея».

«Європейська рада безпеки має об’єднати лідерів для спільної роботи над безпекою континенту», — заявила Урсула фон дер Ляєн під час виступу.

Фон дер Ляєн додала, що «Фрея» — лише початок, і за рахунок залишкових коштів у межах SAFE ЄС запустить нову програму спільних проектів з українськими компаніями. Вона також наголосила на необхідності посилення санкційного тиску на Росію та закликала закрити всі можливі лазівки для обходу санкцій.

У матеріалах європейських ЗМІ зазначається, що ідея створення Європейської ради безпеки не нова — різні її варіанти обговорювалися ще з 1980-х років, але жоден не отримав достатньої підтримки. Останнім часом цю ініціативу відроджували після війни в Іраку 2003 року, а також у 2017 році, однак реалізація була заблокована через позицію Великої Британії. У 2024 році депутат Європарламенту Сергій Лагодинський знову запропонував створити таку раду за зразком ООН, але більшість столиць ЄС скептично ставляться до передачі оборонних повноважень новим інституціям, побоюючись дублювання ролі НАТО.

Деталі майбутнього формату та можливий склад учасників поки що не розголошуються.

Нагадаємо, останнім часом Росія активізувала погрози на адресу Європи, а її представники заявляють, що введення європейських військ на територію України означатиме війну з РФ. Україна, у свою чергу, прагне отримати надійні гарантії безпеки, зокрема у вигляді іноземного військового контингенту у разі мирної угоди з Росією.

Таким чином, Україна отримає нову можливість брати участь у виробленні рішень щодо безпеки Європи на найвищому рівні.