30 серпня, до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень, українська правозахисна організація Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) оголосила про запуск глобальної кампанії «Амбасадори Свободи». Як повідомила комунікаційна команда МІПЛ, мета ініціативи — залучити публічних осіб до адвокації звільнення цивільних українців, яких незаконно утримує Росія.

У рамках кампанії публічні люди — політики, лідери думок з України та світу — можуть взяти під опіку конкретних цивільних, що перебувають у російському ув'язненні, та публічно виступати за їхнє звільнення. До ініціативи вже долучилися дев’ять депутатів Європарламенту. Зокрема, депутатка з Німеччини Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн стала амбасадоркою Катерини Коровіної, яку Росія засудила за донат на підтримку Збройних сил України. З трибуни Європарламенту вона закликала Росію негайно звільнити всіх незаконно утримуваних українців, зокрема й свою підопічну.

В основі кампанії — ідея персонального амбасадорства: публічна особа розповідає про проблему насильницьких викрадень через історію конкретної людини. Як зазначає голова МІПЛ Тетяна Катриченко:

«Ми хочемо, щоб за проблемою незаконного утримання цивільних завжди стояли конкретні імена, обличчя та історії. Росія викрадала і продовжує викрадати цивільних через нелояльність до окупаційного режиму... Саме тому потрібен публічний тиск. Тільки так ми можемо повернути життя тим, у кого його вкрали».

На сайті кампанії вже зібрано 65 історій і портретів українців, яких незаконно утримує Росія, і ця база постійно оновлюється. Окрім персонального амбасадорства, платформа пропонує виставку з VR-реконструкцією камери Ростовського СІЗО та матеріали для проведення акцій.

За даними МІПЛ, станом на кінець серпня 2026 року задокументовано 4185 фактів незаконних затримань українців на тимчасово окупованих територіях, з яких щонайменше 2 614 людей досі перебувають у російському утриманні. Відомо про 112 осіб, які померли після викрадення або безпосередньо в місцях утримання. Серед тих, хто залишається в неволі, — 223 цивільні жінки віком від 18 до 73 років. Ще 25 жінок вважаються зниклими безвісти після викрадення.

Більшість цих людей — цивільні: вчителі, водії, енергетики, журналісти, блогери, підприємці. Їх утримують без зв'язку, доступу до медицини чи юридичної допомоги, часто без висунутих обвинувачень. Для цієї категорії не існує міжнародних механізмів обміну чи повернення. За дослідженням МІПЛ, 91% звільнених у рамках офіційних обмінів цивільних зазнавали катувань у російській неволі: 88% повідомили про побиття, 70% — про удари струмом, 53% — про удушення.

У Києві громадські організації створили Коаліцію за створення Національного агентства для комплексного супроводу цивільних та їхніх родин, які постраждали від незаконного позбавлення волі внаслідок збройної агресії Росії.