В українському бюджеті виникла гостра нестача коштів: 39 млрд грн видатків перенесли на кінець року, а капітальні будівництва поступово зупиняються. Міністерство фінансів попереджає, що першочерговим залишиться лише фінансування армії, повідомляє Focus.ua.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що через дефіцит коштів видатки, заплановані на вересень–листопад, відклали на грудень. Йдеться, зокрема, про фінансування підготовки енергетики до зими, будівництва та реконструкції лікарень, укриттів у школах і медзакладах, соціального житла та інших об'єктів. Підласа висловила побоювання, що частина цих програм цього року може залишитися без фінансування.

На початку вересня уряд екстрено перерозподілив 33,6 млрд грн на виплати військовим і їхнім сім'ям, з яких 25,9 млрд грн спрямували на грошове забезпечення ЗСУ. Водночас, за початковим планом, бюджет-2026 передбачав майже 1,273 трлн грн на оплату праці у секторі оборони та безпеки.

Україна вже повідомила міжнародним партнерам про неочікуваний дефіцит оборонного фінансування приблизно на 27 млрд доларів до кінця 2026 року. Як пише Reuters, за перші 8 місяців доходи бюджету були на 1,35 млрд доларів нижчими за план, а витрати на війну зросли до 190 млн доларів на добу.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що насамперед фінансуватимуть сектор безпеки й оборони, а вже потім — інші видатки, зокрема й місцеві бюджети. За його словами, "будь-які програми підтримки, капітального будівництва та інше фактично будуть призупинені, доки не з'явиться достатня ліквідність для їх фінансування". Марченко висловив сподівання, що затримок із зарплатами не буде, адже це стане фінансовою катастрофою, але така ймовірність існує.

Тим часом, за словами керівника компанії Autostrada, через відсутність фінансування вони змушені були зупинити всі роботи без попередження. Підприємець зазначив, що "зарплати цілих галузей, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками — це точно головний біль не депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом".

Народна депутатка Софія Федина заявила, що дефіцит українського бюджету до кінця року складе 29 млрд євро, а у проєкті бюджету на наступний рік дефіцит може перевищити сам обсяг бюджету. Вона розкритикувала збільшення фінансування для ДБР, Генпрокуратури й Офісу президента при незмінних зарплатах військових, а також відзначила, що Рада йде на тритижневі канікули, не ухваливши важливих законопроєктів, від яких залежить подальша підтримка партнерів.

"У нас 29 мільярдів євро дірки в державному бюджеті до кінця року. У бюджеті на наступний рік дефіцит скоро буде більшим, ніж взагалі весь бюджет як такий. У нас на все знаходяться час і гроші, крім виконання наших зобов'язань перед міжнародними партнерами і крім реального забезпечення української армії", — заявила Федина.

Думки експертів

Економіст Олег Устенко вважає, що для стабілізації ситуації потрібно негайно переглянути всю видаткову частину бюджету. Він пропонує:

  • максимально скоротити чи прибрати неефективні витрати,
  • перенести на післявоєнний період ті проєкти, які не є критичними зараз,
  • обмежити нові капітальні видатки,
  • переглянути фінансування інформаційної політики, культури, видавничих програм і частини освітніх витрат,
  • скоротити трансферти місцевим бюджетам, особливо на проєкти, які можна відкласти без критичних наслідків.

Устенко наголошує, що навіть у секторі безпеки й оборони потрібно забезпечити максимальну ефективність витрат. Він також сумнівається у доцільності фінансування програм, пов'язаних із освоєнням космосу та іншими непрофільними напрямками під час війни.

Економічний експерт Андрій Новак зазначає, що заяви про брак коштів у бюджеті з'являються регулярно й часто слугують сигналом для міжнародних партнерів про потребу додаткової підтримки. Водночас він підкреслює, що затримки з ухваленням законів і виконанням зобов'язань перед партнерами негативно впливають на надходження фінансування. Новак вважає, що для уникнення критичних ситуацій потрібно своєчасно ухвалювати необхідні закони й демонструвати прогрес у реформах.